ПЕРЕДМОВА

Вивчення історії обчислювальної техніки розширює перспективи фахівця, дозволяє простежити наступність відкриттів і винаходів, дослідити внутрішній світ і спонукальні причини творчості вчених, сприяє глибокому осмисленню навчального матеріалу з інформатики, підвищує пізнавальний інтерес до вивчення інформатики, використовуючи активні методи і сучасні технічні засоби навчання.

Потреба в обчисленнях виникла в людини давно. І так само давно, у незапам’ятні часи, люди пізнали міру кількості – число. Виявилося, що майже все у світі може бути представлено числом, а всяка зміна може бути виражена співвідношеннями між числами. Обчислення пов’язували з різними об’єктами, однак пальці – найпростіший обчислювальний інструмент. Для доісторичних людей вони були не тільки засобом лічби, але й засобом для збереження результатів. Загнуті пальці ніби запам’ятовували полічене число.

Навчившись рахувати, людина постійно вдосконалювала методи обчислень і створювала різноманітні засоби лічби. В античному світі рахували на абаку – дошці з вертикальними прорізами чи лініями, по яких пересували будь-які предмети. На абаку рахували єгиптяни, римляни, греки, японці, китайці. В міру росту потреб людини і ускладнення задач, які вона ставила перед собою, зростала роль значення обчислень. Це зумовило пошук шляхів механізації лічби – арифметичні машини. На відміну від обчислювальних інструментів, типу абака, в арифметичній машині замість предметного представлення чисел використовувалося їхнє представлення у вигляді кутового положення осі вала чи колеса одягнутого на вісь.

Збереглися ескізи арифмометрів Леонардо да Вінчі, Вільгельма Шиккарда, Блеза Паскаля, Готфріда Вільгельма Лейбніца, Карла Томаса, Вільгорда Однера, Пафнутія Чебишева. Арифмометри використовувались практично до середини ХХ століття, однак ще наприкінці ХІХ ст., Чарльзом Беббіджем розроблено проект аналітичної механічної універсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням. Ідею Беббіджа реалізував Говард Айкен, американський учений, що створив у 1944 р. першу в США релейно-механічну обчислювальну машину. Її основні блоки – арифметики і пам’яті були виконані на зубчатих колесах. У 1938 р. німецький студент Конрад Цузе створив цифрову обчислювальну машину «Z1» із програмним керуванням і з використанням (вперше у світі) двійкової системи числення. У 1943 р. у Великобританії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Colossus».

Завершальну точку в створенні перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у 1946-51 pp. вчені Англії, Радянського Союзу і США, що створили ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам’яті: Моріс Уілкс«EDSAC» (Electronic Delay Storage Automate Computer – електронний автоматичний комп’ютер на лініях затримки) в 1946 p.; Сергій Лебедєв«МЕОМ» (Мала електронна обчислювальна машина) в 1951 p.; Джон Мочлі, Преспер Еккерт, Джон фон Нейман«EDVAC» (Electronic Discrete Variable Computer) в 1946 p.

Протягом механічного, релейного і на початку електронного періоду розвитку цифрова обчислювальна техніка залишалася областю техніки, наукові основи якої тільки дозрівали. Цифрова обчислювальна техніка в цей час була ще недосконалою і багато в чому поступалася аналоговій, що мала у своєму арсеналі механічні інтегратори, машини для розв’язування диференційних рівнянь та ін. Проте, на наступному етапі цифрова техніка зробила ривок за рахунок інтелектуалізації ЕОМ, у той час як аналогова техніка не вийшла за рамки засобів для автоматизації обчислень.

З часом ЕОМ розвивались, розширювалась їх функціональність і в 1975 році було створено персональний комп’ютер. Створення комп’ютерів можна порівняти з такими видатними досягненнями людства, як винахід колеса, створення парової машини, освоєння електрики, використання атомної енергії. Однак і в цьому ряді відкриттів комп’ютер займає особливе місце. Якщо звичайні машини полегшують фізичну працю людини, то комп’ютери допомагають їй у розумовій діяльності.

З винаходом комп’ютерів у світі з’явилася машина, що за короткий термін до невпізнанності змінила спосіб нашого життя. Рух людства до комп’ютерів мав цілком визначену мету: за допомогою повної автоматизації спростити і прискорити процес обчислень. Спершу працювати на комп’ютері могли тільки фахівці: інженери, математики, програмісти, оператори, а в останні десятиліття ситуація змінилася – в ролі користувача може бути будь-яка людина: школяр або домогосподарка, лікар або вчитель, робітник або інженер.

Побутові персональні комп’ютери використовують в домашніх умовах: надають можливість навчатись та розважатись, забезпечують доступ до мережі Internet, виконують функції записної книжки та нескладні розрахунки, використовують як інструмент в конкретній професійній сфері.

Випущено багато літератури, в якій можна дізнатися про застосування комп’ютера в різних сферах діяльності людини; вивчити будову комп’ютера; навчитися працювати в конкретній програмі; дізнатися як правильно організувати своє робоче місце.

Віртуальний музей висвітлює:
історичні передумови створення обчислювальної техніки;
історію розвитку обчислювальної техніки, перших ЕОМ, поколінь ЕОМ та персональних комп’ютерів;
внесок відомих вчених та інженерів у створення та вдосконалення електронно-обчислювальних машин;
хронологічну таблицю розвитку засобів інформатики та обчислювальної техніки.