ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ ІНФОРМАТИКИ ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

  • До ХV століття
     3000 р.
    до н.е
    — винахід лічби.
     2000 р.
    до н.е
    — поява календаря.
     500 р.
    до н.е
    — поява абаків – рахівниць з кісточками (камінчиками) на паличках-дротиках.
    400 р.
    до н.е
    — створення основ математичної логіки (Аристотель).
    320 р.
    до н.е
    — уведення Діофантом знаку рівності та символічної мови алгебри.
    300 р.
    до н.е
    — систематична побудова теорії чисел (Евклід).
    200 р.
    до н.е
    — розробка методу знаходження простих чисел (Ератосфен).
    800 р. — у Китаї використовують цифру «0» і від’ємні числа (ідеї індійських математиків).
    820 р. — написання книги «Арифметика» Аль Хорезмі.

  • XV століття
    1457 р. — винахід друкарського верстата (Гутенберг, Німеччина).
    1494 р. — уведення письмових прийомів рахунку, арабських цифр, випуск першої книги по бухгалтерському обліку (Лука Пачолі, Італія).

  • XVI століття
    1516 р. — друк кольорових ілюстрацій (Уго да Карпі).                    

  • XVII століття
    1612-
    1617
    рр.
    — введення поняття «десяткова крапка», створення таблиці логарифмів, використання найпростіших пристроїв для множення – палички Непера (Дж. Непер, Шотландія).
    1622 р. — створення логарифмічної лінійки (Вільям Оутред, Великобританія).
    1623 р. — створення першої обчислювальної механічної машини з механізованими операціями додавання/віднімання і виконанням операцій множення/ділення за допомогою рухливих таблиць (В. Шиккард, Німеччина).
    1642 р. — створення машини «Паскаліна» з механізацією додавання та віднімання (Блез Паскаль, Франція).
    1673 р. — створення першої обчислювальної машини для чотирьох арифметичних дій на основі східчастого валика (Г. Лейбніц, Німеччина).

  • XVIII століття
    1714 р. — англійський винахідник Генрі Міллер патентує ідею друкарської машинки.
    1770 р. — розробка обчислювальної машини для чотирьох арифметичних дій, яка здатна працювати з п’ятизначними числами (Є.Якобсон, Царська Росія).
    1774 р. — створення та продаж декількох обчислювальних машин (Філіпп Матеус Ган, Німеччина).

  • XIX століття
    1804 р.  — створення та застосування автоматичного ткацького верстата, яким керують за допомогою перфокарт (Ж.М. Жакар, Франція).
    1821 р. — випуск партії арифмометрів, початок практичного застосування обчислювальної техніки (К. Томас, Франція).
    1822 р. — початок робіт над розробкою проекту машини, яка використовує властивості кінцевих різниць, для складання таблиць функцій з точністю до 6 знаків після крапки та обчислення похідних 2-го порядку (різницева машина Ч. Беббіджа, Великобританія);
    — формулювання принципів автоматичної машини із програмним пристроєм (Ч. Беббідж, Великобританія) – провісниці сучасних комп’ютерів.
    1828 р. — створення обчислювального пристрою для арифметичних і алгебраїчних обчислень (рахівниця Ф.М. Слободського, Царська Росія).
    1829 р. — одержання патенту на друкарську машинку (Вільям Ос. Барт, США).
    1831 р. — відкриття електромагнітної індукції, введення поняття електромагнітного поля (Майкл Фарадей, Великобританія).
    1832 р. — перша публічна демонстрація електромагнітного телеграфу (П.Л.Шиллінг, Царська Росія).
    1833 р. — розробка дискретної автоматичної обчислювальної машини загального призначення із програмним пристроєм (аналітична машина Ч. Беббіджа, Великобританія), написання для неї перших програм (Ада Августа Лавлейс, Великобританія). Це був проект комп’ютера загального призначення, із застосуванням перфокарт в якості носія вхідних даних і програми, а також парового двигуна в якості джерела енергії. Одна з ключових ідей – використання шестернів для виконання математичних функцій;
    — винахід електромеханічного реле (Д. Генрі (США), С. даль Негро (Італія)).
    1837 р. — поява телеграфу Кука та Уінстона (Великобританія);
    — створення абетки для телеграфу (Морзе, США).
    1840 р. — демонстрація дерев’яної обчислювальної машини Томаса Фоулера (Великобританія), у якій уперше була реалізована трійкова система числення (0-0, 1-1, 2-2, 3-10, 4-11, 5-12, 6-20, 7-21, …).
    1844 р. — перша передача через телеграф з використанням абетки Морзе (Самюель Морзе, США).
    1845 р. — створення приладу множення на основі рухливої таблиці (З.Я.Слонімський, Царська Росія).
    1846 р. — створення приладу для додавання та віднімання із конструкцією «рейок» – родоначальника великої кількості аналогів (арифмометр Куммера, Царська Росія).
    1854 р. — створення принципу «двійкової системи» (Джордж Буль, Ірландія).
    1855 р. — розробка різницевої машини для складання таблиць по типу Беббіджа (Едвард і Джорж Шутц, Швеція).
    1858 р. — прокладання першого телеграфного кабелю через Атлантичний океан.
    1864 р. — створення та застосування перфострічки (Ч.Уітстоун, Великобританія).
    1866 р. — створення перфокарткової системи з використанням електричних сигналів (Г.Холлеріт, США).
    1867 р. — створення обчислювального пристрою (саморахівниця В.Я.Буняковського, Царська Росія).
    1870 р. — створення першої у світі «логічної машини», що дозволяла механізувати найпростіші логічні висновки (Джевонс, Великобританія).
    1871 р. — винахід (Дж. Томпсон, Великобританія) і створення (лорд Кельвін, Великобританія) першої механічної безперервної аналогової обчислювальної машини для розв’язування найпростіших диференціальних рівнянь;
    — розробка теорії цифрових автоматів (Доджсон (згодом – Пірс, Морган), Великобританія).
    1872 р. — винахід вугільної лампи накалювання (О.М.Лодигін, Царська Росія; патент 1874 р.).
    1873 р. — перша демонстрація електричної лампочки для освітлення вулиць (О.М.Лодигін, м. Петербург, Царська Росія);
    — створення арифмометра на основі зубчатки зі змінним числом зубців – прототипу багатьох моделей арифмометрів (В.Т.Однер, Царська Росія);
    — видання книги Д.К.Максвелла (Великобританія) «Трактат про електрику та магнетизм».
    1874 р. — поява клавіатури друкарської машинки.
    1875 р. — створено фотометр – перший у світі напівпровідниковий прилад.
    1876 р. — винахід телефону (О.Белл, США);
    — розробка обчислювальної машини на основі принципу безперервної передачі десятків (П.Л.Чебишев, Царська Росія).
    1877 р. — винахід мікрофону (Еміль Берлінер, США);
    — отримання патенту на електричну лампочку П.М.Яблочковим (Царська Росія).
    1878 р. — поява клавіші Shift для переводу малих і великих букв;
    — створення обчислювальної машини зі змінним числом зубців (П.Л.Чебишев, Царська Росія).
    1879 р. — удосконалення лампочки накалювання – заміна вугілля на вольфрамову нитку (Т.Едісон, США).
    1880 р. — відкриття фотоефекту (О.Г.Столєтов, Царська Росія).
    1881 р. — створення приставки до обчислювальної машини для виконання множення та ділення (П.Л.Чебишев, Царська Росія).
    1883 р. — відкриття ефекту термоелектронної емісії (Т.Едісон, США).
    1885 р. — створення першої обчислювальної машини із клавішним набором (Д.Фельт, США).
    1886 р. — демонстрація «бездротового поширення» електромагнітних хвиль (Генріх Герц, Німеччина).
    1887 р. — винахід паперових перфокарт та створення першої розрахунково-аналітичної машини (табулятор Г.Холлеріта) (Г.Холлеріт, США).
    1888 р. — розробка обчислювальної машини із записом результатів (К.Берроуз, США).
    1889 р. — створення обчислювальної машини, яка поєднує переваги арифмометрів Гана та Томаса (Дж.Едмонсон, Великобританія).
    1890 р. — використання машини Холлеріта для обробки даних перепису населення (США).
    1895 р. — створення першого у світі радіоприймача та демонстрація бездротового радіозв’язку за допомогою електромагнітних хвиль (О.С.Попов, Царська Росія);
    — створення електронно-променевої трубки Брауна з вертикальним відхиленням променя.
    1896 р. — розробка клавішної обчислювальної машини для виконання чотирьох арифметичних операцій (Фельт і Тарран, США);
    — повторення демонстрації бездротового радіозв’язку (Г.Марконі, Італія);
    — передача першої у світі радіограми (А.С.Попов, Царська Росія);
    — створення магнітофона (В.Поуельсон, Данія).
    1897 р. — одержання патенту на радіоприймач (Г.Марконі, Італія);
    — збільшення дальності радіозв’язку до 5 км (А.С.Попов, Царська Росія)

  • XX століття
    1900 р. — отримання дальності радіозв’язку до 150 км (А.С.Попов, Царська Росія);
    — перший радіозв’язок через Атлантичний океан (Великобританія – Канада; Г.Марконі, Італія).
    1901 р. — випуск партії арифмометрів, початок практичного застосування обчислювальної техніки (К.Томас, Франція).
    1904 р. — пвинахід першого лампового діода (Дж.Флеммінг, Великобританія) – реалізація ідей Т.Едісона.
    1905 р. — створення машини із пропорційним важелем «Мерседес-Евклід» (Г.Гаманн, Німеччина).
    1906 р. — винахід першого лампового тріода (Лі де Форест, США).
    1907 р. — патент на електронно-променеву трубку (Б.Л.Розінг, В.К.Зворикін, Царська Росія) і на першу електронну систему відтворення телевізійного зображення;
    — винахід електронно-променевої трубки Мандельштама з растровим спектром.
    1911 р. — розробка машини для розв’язування диференціальних рівнянь (О.М.Крилов, Царська Росія);
    — професор Б.Л.Розінг демонструє на екрані електронно-променевої трубки зображення геометричних фігур – прототип телевізора.
    1912 р. — автоматизація виконання 4-х арифметичних дій (машина Дж.Монро, США).
    1915 р. — відкрито ефект перетворення змінного струму в постійний за допомогою кристалів германія (М.Бенедікс, Швеція). Через півстоліття завдяки цьому будуть створені мікрочіпи.
    1918 р. — створення тригера на електронних лампах (М.О.Бонч-Бруєвич, СРСР), зародження електронної обчислювальної техніки.
    1919 р. — організація виробництва електронних ламп у Росії (М.О.Бонч-Бруєвич, СРСР);
    — створення лампового тріоду У.Екклзом і Ф.Джорданом (Великобританія).
    1920 р. — початок трансляції регулярних передач комерційних радіостанцій (станція KDKA, Westinghouse Electric, США).
    1921 р. — поява слова «робот» (К.Чапек, Чехословаччина).
    1923 р. — перша демонстрація телевізійної установки на іконоскопі В.К.Зворикіна (розпливчасте зображення крісла, яке встановлене перед трубкою (м.Пітсбург, США)).
    1924 р. — початок трансляції широкомовних радіопередач у Москві (СРСР).
    1925 р. — випуск перших у СРСР арифмометрів «Однер» і «Фелікс».
    1927 р. — перша демонстрація телебачення (лабораторія А.Белла, США).
    1928 р. — створення електронної катодної трубки (кінескопа CNR) (В.Зворикін, США);
    — створення першої аналогової обчислювальної машини «Механічний розум» (Масачусетський технологічний інститут, США).
    1930 р. — компанії Friden, Marchant і Monro (США) почали випускати настільні механічні калькулятори, які могли додавати, віднімати, множити і ділити;
    — створення різницевого диференціального аналізатора – аналогового обчислювального пристрою для розв’язування диференціальних рівнянь (Ванневер Буш, США, удосконалення АОМ – Кельвіна-Томпсона, Великобританія).
    1932 р. — створення десятиклавішної обчислювальної машини (СРСР).
    1933 р. — створення першої електричної друкарської машини (IBM, США);
    — завершення робіт по створенню електронної системи телебачення (В.К.Зворикін, США).
    1935 р. — розробка першої в СРСР розрахунково-аналітичної системи (табулятора «Т-1», Московський завод обчислювально-аналітичних машин);
    — народження ідеї створення механічної машини «Z1», яка виконує операції десяткової арифметики (Конрад Цузе, Німеччина);
    — випуск обчислювачів «ІВМ-601» (ІВМ, США).
    1936 р. — розробка концепції абстрактної універсальної обчислювальної машини (А.М.Тьюрінг, Великобританія; Е.Пост, США);
    — початок телепередач у США на базі електронної телевізійної системи та на базі трубки-кінескопа В.К.Зворикіна (3 телекамери вперше транслювали церемонію відкриття Олімпіади в Берліні).
    1937 р. — розробка проекту релейної машини із програмуванням роботи на комутаційних дошках і перемикачах (Г.Айкен, Гарвардський університет, США);
    — народження ідеї автоматичної цифрової обчислювальної машини (Дж.Атанасов, США);
    — створення двійкового суматора – пристрою з електромеханічною схемою, яка виконує операцію двійкового додавання (Дж.Стібіц, Bell labs, США);
    — початок регулярних телевізійних трансляцій (British Broadcasting, Великобританія).
    1938 р. — створення простої механічної обчислювальної машини «Z1» (К.Цузе, Німеччина). Перша «двійкова» машина, що розуміла програми, уведені з перфорованої кінострічки. Машина виконувала 9 арифметичних команд – множення на 0.5, 2, 10, 0.1 і 1, додавання, віднімання, ділення, добування квадратного кореня. Пам’ять мала ємність 64 числа по 22 біта, враховуючи знаковий. Застосовувалася плаваюча крапка;
    — початок робіт над конструювання ЕОМ, яка працює у двійковій системі числення (С.О.Лебедєв, Інститут електротехніки АН УРСР, м.Київ), роботи перериваються в 1941 р. і відновлюються в 1947 р.
    1939 р. — створення першого генератора звукової частоти (Б.Хьюлетт, Д.Паккард, США);
    — створення «Atanasoff-Berry Computer» («ABC») – першого в світі електронного цифрового комп’ютера (Дж.Атанасов і Кл.Беррі, університет штату Айова, США), особливістю якого був поділ обчислювальних і запам’ятовуючих пристроїв;
    — створення обчислювальної машини «Bell-1» на електромагнітних реле, здатної оперувати з комплексними числами (Дж.Стібіц, С.Уїльямс, Bell Labs, США).
    1940 р. — поява кольорового телебачення (П.Голдмарк, США);
    — перша передача даних між двома комп’ютерами. За допомогою телетайпа Джордж Стібіц (Bell Labs, США) передав два числа і команду ділення одного числа на інше. Адресатом і виконавцем був електромеханічний обчислювальний пристрій, який знаходився на відстані кількох сотень кілометрів від замовника обчислень. Відповідь успішно прийшла по кабелю. Все обчислення зайняло біля 30 с.
    1941 р. — початок робіт зі створення десяткових електронних лічильників для табуляторів (Б.Фелпс, IBM, США);
    — створення вдосконаленого варіанта машини «Colоssus Маrk-2» на 2500 лампах, перше використання в ній команди умовного переходу;
    — створення першої універсальної автоматичної цифрової обчислювальної машини на електромеханічних реле із програмним керуванням «Z3» (Конрад Цузе, Німеччина). Комп’ютер з уведенням даних з перфострічки, зробленої з використаної кіноплівки; застосовано більше 2000 механічних реле.
    1942 р. — створення експериментальної моделі електронного розмножувального пристрою (Б.Фелпс, IBM, США);
    — сконструйована машина «Bell-2», автоматично керована програмою. Була застосована вбудована система виявлення помилок, що зупиняє процес обчислень, якщо не спрацьовувало реле (Дж.Стібіц, Bell Labs, США).
    1943 р. — публікація першої статті в області нейрокібернетики (В.Маккаллок, В. Пітс, США);
    — створення першої обчислювальної машини на 2000 електронних лампах «Colоssus» (працювала до 1955 р.; А.М.Тьюрінг, Х.А.Ньюмен, Дослідницький центр у м.Блетчлі, Великобританія). Призначена для розшифровки німецької шифрувальної машини «Енігма»;
    — початок будівництва ЕОМ «ENIAC» – електронного цифрового інтегратора і обчислювача (США).
    1944 р. — створення релейної механічної обчислювальної машини «ASCC МАRK-І» за проектом Г.Айкена (IBM, Гарвардський університет, США). Машина, що підтримувала читання програм з перфострічки й обробку десяткових 24-розрядних чисел, застосовувалася у військових цілях – для розрахунку артилерійських таблиць. З її допомогою були розшифровані секретні коди, що використовувалися в радіопередачах німецької армії;
    — створення вдосконаленого варіанта ЕОМ «Colossus Маrk-2» (Великобританія) на 2500 електронних лампах;
    — створена обчислювальна машина «Bell-3» з управлінням за допомогою програми, записаної на перфострічки. Машина містила пристрій множення, засоби автоматичного перегляду таблиць, записаних на паперову перфострічку, і запам’ятовуючий пристрій на 10 слів (Дж.Стібіц, Bell Labs, США);
    — початок робіт над першою алгоритмічною мовою програмування Plankalkul (К.Цузе, Німеччина).
    1945 р. — створення обчислювальної машини «Z4» (К.Цузе, Німеччина) – схожа за структурою до сучасних цифрових обчислювальних машин;
    — запрацювала перша в СРСР аналогова машина;
    — вироблення логічного (замість фізичного) структурного подання обчислювальної машини, концепції машин з дискретними двійковими змінними, з програмою, яка зберігається та перебудовується автоматично, з командою умовної та безумовної передачі керування (Дж.фон Нейман, Г.Голдстайн, А.Беркс, США). Теоретична модель опублікована в книзі «Попереднє повідомлення про машину ЕDVАС»;
    — створення першої універсальної цифрової обчислювальної машини на електронних лампах «ENIAC» (Дж.Мoчлі, Пр.Еккерт, Пенсільванський університет, США). Комп’ютер площею – 300 кв. м; споживана потужність – 176 кВт. Може виконувати майже 18 000 оп/с. Швидкодія – додавання за 200 мкс, множення за 2 800 мкс, ділення за 24 000 мкс.
    1946 р. — створення першої ЕОМ зі збереженою програмою «EDVAC» – електронного автоматичного обчислювача із двійковими дискретними змінними (реалізуються ідеї Дж.фон Неймана); — створено комп’ютер з архітектурою фон Неймана – «EDSAC» (Electronic Delay Storage Automatic Computer – електронний автоматичний обчислювач із пам’яттю на лініях затримки), один з перших повністю електронних комп’ютерів, що реалізує концепцію збереженої програми (М.Уілкс, Кембриджський університет, Великобританія).
    1947 р. — створення та перша демонстрація напівпровідникових приладів – транзисторів (У.Шоклі, Дж.Бардін, У.Браттейн, Bell, США) – нобелівська премія по фізиці за 1956 р.;
    — уведення терміна «Кібернетика» (Норберт Вінер);
    — початок робіт зі створення універсальної ЕОМ зі збереженою програмою «МЕОМ» (мала електронна обчислювальна машина) (С.О.Лебедєв, СРСР).
    1948 р. — поява концепції електронних гіперпосилань, яку застосували в створеній електронно-механічній машині «Memex» (один з авторів В.Буш, США);
    — створення обчислювальної машини із архітектурою фон Неймана «Baby» (Т.Кілбурн, Фр.Вільямс; Манчестерський університет, США): вага більше 5 тонн, двигун у п’ять кінських сил, пам’ять 1024 біта, трохи більше однієї операції додавання в секунду;
    — розробка малої електронної обчислювальної машини «МЕОМ» (С.О.Лебедєв, Інститут електротехніки АН УРСР, СРСР);
    — Е.Д.Буф створює перший запам’ятовуючий пристрій на основі магнітного барабана – прототип вінчестера. Щільність запису – 10 біт на дюйм;
    — Т.Кілбурн (США) запустив на комп’ютері «Ваbу» першу у світі програму, яка могла зберігатися в пам’яті комп’ютера. Програма призначалася для визначення найвищого значення ступеня довільного числа а. Перша спроба виявилася невдалою, однак через кілька днів, після 52 хвилин роботи й виконання 3,5 млн. інструкцій, програма видала правильний результат;
    — опубліковано працю математика Кл.Шеннона (США) «Математична теорія комунікацій», у якій вперше була описана «двійкова» структура будь-якої інформації. Крім того, у цій роботі вперше був використаний термін «біт» стосовно інформатики;
    — анонсування калькулятора «IBM 604» (IBM, США);
    — випуск книги Норберта Вінера «Кібернетика або керування і зв’язок у тварині й машині» (США, Європа), яка послужила початком народження нового наукового напрямку – кібернетики;
    — співробітники Енергетичного інституту І.С.Брук і Б.І.Рамєєв отримують авторське свідоцтво на ЕОМ із загальною шиною, а в 1950-1951 рр. створюють її.
    1949 р. — створення ЕОМ зі збереженою програмою, яка реалізує архітектуру Дж.фон Неймана, «EDSAC» (М.В.Уілкс, Кембриджський університет, Великобританія): 3000 електронних ламп; в 6 разів продуктивніший своїх попередників. Електронний цифровий комп’ютер, що зберігає програму у своїй пам’яті та став першим у світі комп’ютером, що використовував для виводу інформації дисплей на основі катодної трубки (прототип монітора);
    — створення магнітних накопичувачів (IBM, США);
    — створення першого копіювального пристрою «Model A» (Xerox);
    — написання першої (нереалізованої на комп’ютері) комп’ютерної програми для гри в шахи (А.Тьюрінг, Великобританія);
    — створено комп’ютер «Маrk-І» («Манчестерський Маrk-І»), який уже був повною системою, з трубками Уільямса і магнітним барабаном в якості пам’яті, а також з індексними регістрами (Манчестерський університет, Великобританія);
    — створена мова програмування «Асемблер» (М.Уілкс, Комп’ютерна лабораторія, Кембридж, Великобританія);
    — створена ЕОМ «CSIRAC» (Т.Пірсі, М.Берд, Мельбурн, Австралія). Перший комп’ютер, на якому відтворювалась цифрова музика.
    — створення першого шахового комп’ютера «MIT» (К.Шеннон, США).
    1950 р. — Алан Тьюрінг пророкує, що комп’ютери зможуть імітувати людський розум;
    — випуск першої у світі книги по логічних методах аналізу та синтезу схем – М.А.Гаврилов «Теорія релейно-контактних схем» (СРСР);
    — створення тесту для визначення штучного інтелекту (А.Тьюрінг);
    — поява першої статті на тему «Програмування комп’ютера для гри в шахи» (К.Шеннон, США);
    — публікація книги Н.Вінера «Кібернетика та суспільство»;
    — початок розробки цифрової обчислювальної машини «М-1» (І.С.Брук, СРСР);
    — створення одного з перших комп’ютерів для військових «SAGE» (США);
    — створення «Z4» – першого працюючого комп’ютера у континентальній Європі та першого комп’ютера у світі, який був проданий (К.Цузе, Німеччина);
    — створення ЕОМ «Маrk-III», у ньому числа та команди представлялися у двійковому коді та зберігалися на дев’яти алюмінієвих барабанах, покритих магнітним шаром.
    1951 р. — початок серійного випуску ЕОМ «UNIVAC» (США). Було виготовлено 48 машин. Це був першим комп’ютером масового виробництва;
    — створення прототипу дискового запам’ятовуючого пристрою (Дж.Рабінов, США);
    — створення першого у світі компілятора А-0 (Гр.Хопер, США);
    — створення плоского транзистора (У.Шоклі, США);
    — проведення першої спільної комп’ютерної конференції (СРСР, США та ін.);
    — запуск у пробну експлуатацію перший універсальний програмований комп’ютер в континентальній Європі «МЕОМ» (Мала електронна обчислювальна машина) (С.О.Лебедєв, м.Київ, СРСР): більше 100 оп/с, 6 000 електронних ламп;
    — створено комп’ютер «LEO I» (Кембриджський університет, Великобританія), який перший в світі став регулярно використовуватись для рутинної офісної роботи.
    1952 р. — уведення в пробну експлуатацію лампової ЕОМ «ВЕОМ» (С.О.Лебедєв, ІТМ і ОТ АН СРСР, м.Москва) зі швидкодією 1 000 оп/с;
    — початок серійного випуску першого лампового комп’ютера «IBM-701» (2200 оп/с) (IBM, США);
    — початок комерційного використання транзисторів;
    — уведення в експлуатацію «М-1» (730 електронних ламп; 10-20 оп/с) і серійне виробництво ЕОМ «М-2» (2000 оп/с) (І.С.Брук, М.О.Карцев, АН СРСР);
    — розробка першої ЕОМ з асинхронним керуванням «IAS» (Дж.фон Нейман, США);
    — розробка першого у світі високошвидкісного принтера для ЕОМ «UNIVAC» (Remington-Rand, США);
    — пропозиція операторного методу програмування (О.А.Ляпунов, М.Р.Шура-Бура, СРСР);
    — створення кафедри обчислювальної математики в МДУ (м.Москва), на якій був уперше прочитаний курс «Принципи програмування» (О.А.Ляпунов);
    — здача в експлуатацію «ВЕОМ» (С.О.Лебедєв, СРСР) – самої швидкодіючої ЕОМ у Європі (5000 ламп, 8000-10000 оп/с);
    — створення програми для розрахунку атомного вибуху на «ВЕОМ-1» (С.О.Лебедєв, М.Р.Шура-Бура, СССР);
    — пропозиція створення напівпровідникової інтегральної схеми (Г.Даммер, Великобританія);
    — поява першого накопичувача на магнітній стрічці IBM-726 (IBM, США): 100 симв/дюйм; швидкість 75 дюймів/с;
    — застосування запам’ятовуючого пристрою на феритових сердечниках (машина «Вихор», Масачусетський технологічний інститут, Дж.Форрестер, США);
    — створення ЕОМ «Маrk-IV», пам’ять якої з довільним доступом складалася з 200 регістрів на магнітних сердечниках. Машина мала також пам’ять великого об’єму на магнітному барабані з окремими секторами для 4000 16-розрядних чисел і для 1000 команд. У машині були застосовані індексний регістр і декодувальний пристрій зі спеціальною клавіатурою для запису програм в алгебраїчних виразах, близьких до звичайного запису;
    — початок серійного виробництва ЕОМ у Великобританії;
    — «IBM» (США) представляє серійну модель «IBM 701» – свій перший комп’ютер зі збереженою програмою.
    1953 р. — розробка концепції великоблочного програмування (Л.В. Канторович, СРСР);
    — перший серійний випуск ЕОМ у СРСР – машина «Стріла» (Ю.Я. Базилевський, Б.І. Рамєєв, Московський завод обчислювально-аналітичних машин, СРСР): 2 000 оп/с, було випущено 7 машин;
    — постановка питання про можливість моделювання за допомогою найпростіших технічних засобів складних форм поведінки (М.Л. Цетлін, СРСР);
    — перша у СРСР доповідь про кібернетику та її значення (І.А. Полєтаєв, СРСР);
    — розробка програм для розрахунку термоядерних вибухів на ЕОМ «Стріла» (керівник – М.Р. Шура-Бура, СРСР);
    — розробка сімейства машин «Урал» (Б.І. Рамєєв, СРСР).
    1954 р. — поява перших матричних принтерів і прототипів вінчестерів (IBM, США);
    — початок розробки мови програмування FORTRAN (FORmula TRANslation) (IBM, США);
    — початок випуску першого масового комп’ютера «IBM-650» (IBM, США);
    — випуск книги «Теорія алгоритмів» (А.А. Марков, СРСР);
    — «IBM» повідомляє про першу комерційну ЕОМ з апаратною плаваючою арифметикою «IBM-704» (Дж. Амдал, США).
    1955 р. — початок випуску малої ЕОМ «Урал-1» (Б.І. Рамєєв, СРСР);
    — доведення швидкодії ЕОМ «ВЕОМ» до 8 000 оп/с (найбільша швидкодія в Європі);
    — Моріс Уілкс (Кембридж, Великобританія) винайшов мікропрограмування, принцип, який пізніше став масово використовуватись в мікропроцесорах різноманітних комп’ютерів. Мікропрограмування дозволяє визначати або розширювати базовий набір команд за допомогою вбудованих програм;
    — «Sperry Rand» (США) представляє «UNIVAC II», обладнаний пам’яттю на магнітних сердечниках.
    1956 р. — створення першого варіанта алгоритмічної мови FORTRAN (Дж. Бакус, IBM, США);
    — введення Джоном Мак Карті словосполучення «штучний інтелект»;
    — представлення головного екземпляра ЕОМ «М-3» (І.С. Брук та ін., СРСР).
    — початок серійного виробництва ЕОМ в Японії;
    — випуск серійної моделі високого класу «ІВМ-704» (США) та поява операційної системи для ЕОМ «IBM-704» (Дж. Амдал, США);
    — створено перший комп’ютер на транзисторній основі – «ТХ-0» (Масачусетський технологічний інститут, США);
    — випуск запам’ятовуючого пристрою на магнітних дисках «RAMAC» (IBM, США). Пристрій зберігав до 5 Мб даних.
    1957 р. — створення багатомашинного комплексу обчислювальних засобів «Сейдж» (США);
    — створення першої напівпровідникової інтегральної схеми (Дж. Даммер, Великобританія);
    — створення першого калькулятора на транзисторах «IBM-608» (IBM, США);
    — прийняття в експлуатацію ЕОМ «М-3» – прототип серійних ЕОМ серії «Мінськ» і «Раздан»;
    — створення напівпровідникової аерокосмічної ЕОМ (США);
    — перше застосування модемів;
    — серійний випуск ЕОМ «М-20» (20 тис. оп/с, об’єм оперативної пам’яті – в 2 рази більша ніж у «ВЕОМ») – найбільша швидкодія в Європі (С.О. Лебедєв, СРСР);
    — випуск першого спеціалізованого бізнес-комп’ютера «NCR 304» (NCR, США);
    — з’явився перший комерційний дисковід з переміщенням голівок для читання/запису – IВМ 305 (IBM, США), що став згодом прообразом сучасних жорстких дисків;
    — завершення розробки основ штучного інтелекту, а саме, евристичних методів розв’язування складних (погано структурованих) завдань – спочатку програми «логік-теоретик», а потім загального «розв’язувача завдань» (А. Ньюелл, Дж. Шоу, Г. Саймон, США);
    — створення міжнародної федерації по автоматичному керуванню (ІFAC).
    1958 р. — випуск серійної моделі високого класу «ІВМ-709» (ІВМ, США);
    — створення найбільш потужної лампової вітчизняної ЕОМ першого покоління «М-20» (С.О. Лебедєв, М.К. Сулим, М.Р. Шура-Бура): 20 000 оп/с (надалі – її транзисторний варіант М-220);
    — поява дискової системи з довільною вибіркою «RAMAC 305» (IBM, США);
    — створення мови програмування LISP – однієї з перших мов штучного інтелекту (Дж. Маккарті, Масачусетський технологічний інститут, США);
    — публікація першої у світі монографії «Програмуюча програма для швидкодіючої електронної обчислювальної машини» (А.П. Єршов, Москва, СРСР);
    — видання першої в СРСР книги по кібернетиці І.А. Полєтаєва «Сигнал»;
    — Дж. Кілбі (Texas Instruments, США) побудував першу електронну мікросхему, де п’ять компонентів були інтегровані на одній платі із германія розміром в 1,5 см в довжину і 1-2 мм в товщину. Нобелівська премія з фізики у 2000 р.;
    — розробка першої версії мови ALGOL (англ. Algoritmic Language) – АЛГОЛ-58 (м.Цюрих, Швейцарія).
    — вийшла версія мови FORTRAN-II;
    — створення ЕОМ «Perceptron Mark-I» з виведенням даних через електронно-променеву трубку (Ф. Розенблатт, США);
    — розробка перших японських ЕОМ «NEC-1101», «NEC-1102» (NEC, Японія);
    — початок серійного виробництва «ВЕОМ-2» (С.О. Лебедєв, В.А. Мельников) і розробки ЕОМ «М-40» (40 тис. оп/с) (СРСР);
    — створення ЕОМ «EDSAC-II» –вперше реалізовані ідеї мікропрограмування (М. Уілкс, Кембриджський університет, Великобританія);
    — розроблено принципи побудови, спроектована, створена i випускалася перша i єдина у свiтi трiйкова ЕОМ «Сетунь» (початок робіт – 1956 р. М.П. Брусенцов; Московський державний університет, СРСР);
    — створено перший транзисторний суперкомп’ютер «CDC 1604» (С. Крей, США);
    — розроблено принципи побудови, спроектована i створена перша (i єдина у свiтi), уведена в експлуатацію суперпродуктивна спецiалiзована ЕОМ військового призначення з використанням системи числення в залишках (I.Я. Акушський; Мiнiстерство оборони СРСР).
    1959 р. — створення ЕОМ «Мінськ-1» (м. Мінськ, СРСР);
    — створення першої автоматичної системи керування безперервним технологічним процесом на основі універсальної ЕОМ (аміачний завод у м. Люлінгу, США);
    — створення першого автоматичного копіювального пристрою «Xerox 914» (Хеrох, США);
    — створення першого комерційного комп’ютера «IBM 1401», який повністю побудований на 40 000 транзисторів із приєднаним принтером (600 рядків у хвилину) (було випущено більше 10 000 екземплярів);
    — Р. Нойс (Fairchild Semiconductor, США) створив інтегровану електронну мікросхему, де компоненти були з’єднані один з одним алюмінієвими лініями на окисленій поверхні кремнію;
    — розробка першої вітчизняної спеціалізованої лампової ЕОМ для наведення винищувачів-перехоплювачів «СПЕКТР-4» (СРСР);
    — розробка ЕОМ «М-40» і «М-50» для систем протиракетної оборони (С.О. Лебедєв, В.С. Бурцев, СРСР);
    — розробка першої в СРСР мобільної напівпровідникової ЕОМ «КУРС» для РЛС (Я.А. Хетагуров, СРСР);
    — створення програм навчання впізнаванню та класифікації «Арифметика» і «Геометрія», які відіграли велику роль у розробці засобів навчання та розпізнавання образів (М.М. Бонгард та ін., СРСР).
    1960 р. — розробка першого інтерактивного міні-комп’ютера «РDР-1», який дав початок «залізного століття» (Iron Age, 1961-1971 р.) від появи на ринку «PDP-1» до першого мікропроцесора Intel-4004. Машина була обладнана клавіатурою та монітором з ЕПТ. Завдяки використанню транзисторів замість вакуумних ламп «РDР-1» працював швидше й був значно меншим своїх конкурентів (Б. Гурлі, Digital Еquiрmеnt, США);
    — розробка лазерів (О.М. Прохоров, М.Г. Басов, СРСР; Ч. Таунс, США) – Нобелівська премія з фізики у 1964 р.;
    — початок робіт з моделювання творчості з використанням алгоритмічних прийомів (стаття Р.Х. Заріпова в Доповідях АН СРСР «Про алгоритмічний опис процесу створення музики»);
    — випуск транзисторної ЕОМ «IBM 1620» (IBM, США), на початку тільки перфострічкової, але невдовзі оновлену до перфокарт. Модель стала популярна в якості наукового комп’ютера;
    — розробка мови програмування для економічних завдань COBOL (Common Business-Oriented Languange) (США);
    — розробка керуючої ЕОМ «М-4» для обробки радіолокаційної інформації (І.С. Брук, М.О. Карцев; Інститут електронних керуючих машин АН СРСР);
    — розробка першої вітчизняної мікропрограмної спецЕОМ «Тетива» для системи ПВО (М.Я. Матюхін; Мінськ, СРСР);
    — у США використовують 2 000 комп’ютерів; — початок випуску «Кібернетичного збірника» (О.А. Ляпунов, О.Б. Лупанов, СРСР);
    — поява нової версії мови ALGOL «ALGOL-60»;
    — початок випуску першої повністю транзисторної ЕОМ «CDC-1604» (С. Крей, США).
    1961 р. — серійний випуск інтегральних схем (серії 51, «Micrologic», США);
    — поява перших обчислювальних систем з розвинутою мультипрограмною організацією «Ларк», «Стретч» (США), «Гама-60» (Франція);
    — створення експериментальної аерокосмічної ЕОМ на інтегральних схемах (США);
    — початок використання технології передачі даних, близької до комутації пакетів;
    — випуск «B 5000» – першого двопроцесорного комп’ютера з віртуальною пам’яттю, стековою архітектурою, адресацією на основі дескрипторів, і відсутністю програмування напряму на мові асемблера (Burroughs Corporation, США);
    — початок випуску «Урал-4» (Б.І. Рамєєв, м. енза, СРСР);
    — розробка оптимізуючої мови програмування Альфа, яка є розширенням ALGOL-60 (ініціювання змінних, уведення багатомірних значень і операцій над ними) (А.П. Єршов, Г.І. Кожухін, Ю.М. Волошин, м. Новосибірськ, СРСР);
    — розробка для ядерної лабораторії в Лос-Аламосі ЕОМ «IBM-7030» (IBM, США);
    — початок серійного випуску першої напівпровідникової універсальної керуючої машини ЕОМ «Дніпро» (В.М. Глушков, Б.М. Малиновський; Київ, СРСР);
    — припинення виробництва лампових ЕОМ, початок і серійне виробництво перших універсальних ЕОМ другого покоління на транзисторах в СРСР («Раздан-2», гол. конструктор Є.Л. Брусиловський).
    1962 р. — розробка моделі мультиЕОМ і обґрунтування можливості побудови обчислювальної системи продуктивністю 109 оп/с (Е.В. Євреінов та ін., ІМ СВ АН СРСР, м. Новосибірськ, СРСР);
    — в жорсткому диску IВМ mоdе1 1301 уперше використані магнітні головки, що летять на повітряній подушці, знизивши в такий спосіб відстань між головками і дисками до 250 мікродюймів. Він мав ємність 28 Мб, використовуючи половину від кількості голівок IВМ RАМАС і його щільність запису й швидкість роботи була збільшена на 1000%;
    — випущені перші клавіатура та монітор, які використовувалися для уведення та виведення інформації в багатьох перших мікрокомп’ютерах (Теlеtуре);
    — створення першої ігрової програми для «PDP-1» (студент Масачусетського технологічного інституту Стів Рассел);
    — випуск «ВЕОМ-4» (Інститут точної механіки та обчислювальної техніки, СРСР);
    — створення ЕОМ «Схід» (А.М. Мямлін, СРСР) і «Київ» (В.М. Глушков, К.Л. Ющенко, Л.Н. Дашевський, СРСР);
    — створення міжнародної федерації з процесів переробки інформації – спадкоємиці міжнародної федерації кібернетики;
    — вийшла версія мови FORTRAN-IV (США);
    — створення перших у СРСР трансляторів: ТА-1 (С.С. Лавров та ін.) і ТА-2 (М.Р. Шура-Бура, Е.З. Любимський) з мови ALGOL-60; транслятор з підмножини мови ALGOL-60 для ЕОМ «М-50» (Д.О. Корягін та ін.).
    1963 р. — початок випуску ЕОМ серії «Мінськ» (СРСР);
    — випуск першого комп’ютерного монітору на основі технології СRТ (DЕС, США);
    — застосування графічного методу взаємодії людини з ЕОМ у машинному проектуванні (система «Скетч-Пед», Масачусетський технологічний інститут, А. Сазерленд, США);
    — створення першої мініЕОМ «PDP-5» (DEC, США);
    — завершення розробки мови програмування COBOL;
    — захист в СРСР першої докторської дисертації по програмуванню (К.Л. Ющенко, м. Київ, СРСР);
    — початок серійного виробництва малих ЕОМ для інженерних розрахунків «Промінь» (С.Б. Погребинський, В.Д. Лосєв, м. Сєверодонецьк, завод обчислювальних машин; СРСР);
    — початок випуску ЕОМ «Мінськ-2» (з 1965 р. – «Мінськ-22») (В.В. Пржиялковський, м. Мінськ, СРСР);
    — розробка шахової програми КАІССА-1 (Г.М. Адельсон-Вельський, В.Л. Арлазаров, О.С. Кронрод) – переможець у матчах;
    — патент «миші» для ЕОМ (Д. Енгельбарт, США);
    — створення стандартного коду обміну інформацією ASCII (Standard Code for Information Interchange).
    1964 р. — «IВМ» (США) випускає перший у світі монітор масового призначення, призначений для комп’ютерів IBM 2250. Монохромний дисплей розміром 12x12 дюймів відображав 1024x1024 точок і підтримував частоту відновлення екрану 40 Гц;
    — створено перший суперкомп’ютер «СDС6600» (Сеймур Крей, США);
    — публікація книги Н. Вінера «Творець і робот»;
    — вийшла версія мови FORTRAN-V (IBM, США);
    — випуск першої машини із сумісної серії з 19 моделей «IBM-360» на інтегральних мікросхемах («System/360») (IBM, CША) (ЕОМ третього покоління), яка змінила образ обчислень і зробила революцію в комп’ютерному світі (ідея архітектурної сумісності різних моделей, створення операційних систем);
    — створення першої однорідної обчислювальної системи «Мінськ-222» (200 тис. оп/с) (М.К. Сулим, ІМ СВ АН СРСР, СКБ заводу ім. Г.К. Орджонікідзе, СРСР);
    — запуск у виробництво ЕОМ з мікропрограмним керуванням «Наірі» і ЕОМ «М-4М» (220 тис.оп/с) (СРСР);
    — початок випуску ЕОМ «М4-2М» (110-120 тис. оп/с) для обробки радіолокаційної інформації (М.О. Карцев, м. Загорськ, СРСР);
    — початок випуску ЕОМ «Урал-11», «Урал-14», «Урал-16» («Урал-16» з 1969 р.), що реалізує операції над символами змінної довжини, які мають структурну адресацію (Б.І. Рамєєв та ін., СРСР);
    — початок випуску ЕОМ «Весна» (300 тис. оп/с) з 32 швидкими регістрами, які паралельно працюють у процесорі, з індивідуальним захистом окремих ділянок пам’яті (В.С. Полін та ін., м. Мінськ, СРСР); створення для неї багатозадачної ОС (М.Р. Шура-Бура, В.С. Штаркман);
    — завершення розробки першого оптимізованого транслятора з мов типу Алгол-Альфа для ЕОМ «М-20» (А.П. Єршов та ін.);
    — створення мови Basic (Дж. Кемені, Т. Курц, США);
    — оголошення про розробку ЕОМ «CDC-6000», яка використовує 60-розрядні слова та паралельну обробку – самий продуктивний комп’ютер у світі протягом декількох років (С. Крей, Control Data, США);
    — створення першої локальної мережі ЕОМ (Ліверморська лабораторія, США);
    — присвоєння першого в США вченого ступеня в області комп’ютерних наук Р. Вексельблату в університеті Пенсільванія.
    1965 р. — поява ідеї кеш-пам’яті (М. Уілкс, США);
    — створення мініЕОМ «PDP-8» (DEC, США);
    — винахід передачі даних комутацією пакетів (Д. Девіс, США);
    — запускається Project Mac → OC Muetics → OC Unix;
    — створення ЕОМ «Мир-1» із вхідною мовою високого рівня, яка реалізує одночасно обчислювальну, функціональну та процедурну парадигми (В.М. Глушков та ін.; м. Київ, СРСР) (мова Аналітик типу ALGOL-60);
    — Г. Мур, голова ради директорів Intel, формулює знаменитий «Закон Мура», згідно з яким кількість транзисторів в центральних процесорах подвоюється кожні 18 місяців;
    — випущено перший комерційний графічний термінал «IBM 2250», створений спеціально для конструкторів автомобільної промисловості (IBM, США);
    — створена перша регіональна обчислювальна мережа WAN (Wide-Area Network) (Л. Робертс, Т. Марілл, США);
    — у США в постійному використанні знаходиться близько 20 000 комп’ютерних систем. Більшість з них – виробництва International Business Machines (IBM, США).
    1966 р. — розробка однотранзисторної комірки пам’яті (DRAM Dynamic Random Access Memory – Динамічна Пам’ять з Довільним Доступом) і базової ідеї 3-транзисторної комірки пам’яті. Такий тип пам’яті зараз використовується для тимчасового збереження інформації (Р. Деннард, IBM, США);
    — розробка мови PL/1;
    — розроблені запам’ятовуючі пристрої на магнітних носіях (Веll lаbs, США);
    — створення першого напівпровідникового ручного калькулятора (Texas Instruments, США);
    — створення спецЕОМ «ГРАНІТ» для командних пунктів ПВО (СРСР);
    — вийшла версія мови FORTRAN-66 (США);
    — створення програми Eliza, яка пройшла тест Тьюрінга на інтелект (Дж. Вейценбаум, США);
    — представлено систему, яка складається із буквенної та цифрової клавіатури, мишкі, програми, яка підтримує вивід інформації на екран в різних «вікнах». На демонстрації показують текстовий редактор, систему, яка дозволяє будувати посилання на інформацію та програму для колективної роботи (Д. Енгельбарт, дослідний інститут Стенфорду, США).
    1967 р. — розробка та випробування діючих лабораторних зразків однорідних обчислювальних середовищ (Інститут математики СВ АН СРСР);
    — створена «ВЕОМ-6», найкраща ЕОМ в СРСР другого покоління (С.О. Лебедєв, СРСР). На цей момент сама швидка в СРСР і в Європі. Вперше був використаний принцип сполучення виконання команд (до 14 одноадресних машинних команд могли знаходитись на різних стадіях виконання), біля 1 млн. оп/с, одноадресна система команд, локальний паралелізм центрального процесора, режим поділу часу;
    — завершення розробки першої об’єктно-орієнтованої мови програмування Simula (США);
    — перша зустріч комп’ютера (програми Mac Hack VI) і людини в шаховому турнірі (чемпіонат Масачусетса серед аматорів). Рейтинг, який отримав комп’ютер в турнірі – 1239 очок;
    — початок випуску ЦЕОМ «Дніпро-2» (В.М. Глушков, А.Г. Кухарчук; ІК АН УРСР, завод ВУМ; м. Київ, СРСР);
    — початок випуску мініЕОМ «PDP-10» (DEC, США);
    — початок продажу ЕОМ «В 3200» (Burroughs, США). Перший комп’ютер на основі інтегральних схем;
    — IBМ (США) представляє перший прототип флоппі-диску;
    — Р. Деннер (IBM, США) одержує патент на створений ним осередок оперативної пам’яті DRАМ, що складається із трьох транзисторів;
    — створення для ЕОМ «ВЕОМ-6» першої ОС із динамічним розподілом пам’яті «Диспетчер-68» (Л.М. Корольов, В.П. Іванников, О.М. Томілін; ІТМіОТ, СРСР);
    — розробка пам’яті на циліндричних доменах (bubble memory) (А. Бобек, Bell Lab; США).
    1968 р. — початок створення мережі Arpanet (США);
    — створення проекту повністю паралельної обчислювальної системи «М-9» (М.О. Карцев, СРСР);
    — проведення першої Всесоюзної конференції по програмуванню (м. Київ, СРСР);
    — поява нової версії мови ALGOL «ALGOL-68»;
    — компанія «UNIVAC» (США) випускає модель «UNIVAC 9400».
    1969 р. — створення першого мікропроцесора (Т. Хофф, Intel, США);
    — «IBM» (США) створює «SСАМР», один з перших персональних комп’ютерів, який включав стрічковий накопичувач (стример), від 16 до 64 Кбайт оперативної пам’яті;
    — створення друкарської машинки з магнітними картками;
    — розробка ОС UNIX (К. Томпсон, Bell Lab, США);
    — розробка першого транслятора з мови FORTRAN для ЕОМ «ВЕОМ-6» (Н.Н. Балакун, В.П. Ширіков та ін.; ОІЯД, м. Дубна, СРСР);
    — початок виробництва ЕОМ «Мир-2»;
    — завершення першого етапу створення в СРСР системи попередження про ракетний напад (мережа з більш ніж 50 ЕОМ «М4-2М» і «М4-3М»);
    — в агентстві ARPA (The Advanced Research Projects Agency) (В. Серф, США) створена ARPANET – прародителька міжнародної мережі Internet. Чотири перших вузли ARPANET розташовані в університетах Лос-Анджелесу, Санта-Барбари, Юти і Стенфордського дослідного інституту;
    — «Intel» (США) починає виробництво модулів оперативної пам’яті об’ємом 1 Кб;
    — розробка першого графічного інтерфейсу (А. Кей, Xerox, США);
    — створення прототипу ССD-матриці – майбутнього «серця» сканерів і цифрових фотоапаратів (В. Бойл, Дж. Сміт, Веll Lab, США).
    1970 р. — початок виготовлення першої серійної вітчизняної ЕОМ третього покоління «Наірі-3» (Г.Є. Овсепян, СРСР);
    — перша публікація про реляційні моделі даних (Е. Кодд, Великобританія);
    — початок продажу мініЕОМ «Super Nova» (Data General, США);
    — створення першого 8-дюймового флоппі-диску ємністю 80 Кбіт (А. Шугарт, США);
    — створення на базі декількох ЕОМ «М-20» під керуванням «Мінськ-32» багатомашинної системи колективного користування «АІСТ-0» (А.П. Єршов, Г.І. Кожухін та ін., СВ АН СРСР, м. Новосибірськ, СРСР);
    — створення першої версії комплексу графічних програм на FORTRAN «ГРАФОР» (Ю.М. Баяковський, В.О. Галактіонов, Т.М. Михайлова; СРСР).
    — «DEC» (США) виробляє перший 16-розрядний міні-комп’ютер «PDP-11/20» (одну з найбільш популярних моделей комп’ютерів того часу);
    — розробка та виробництво великих високопродуктивних суперЕОМ і обчислювальних систем (США, Великобританія) – магістральних «ASC», «STAR-100», «Cray-1», «Cray-2», «X-MP/48»; матричних «ILLIAC-IV», «DAP»; асоціативних «STARAN», «PEPE»; розрядно-нарощуваних «C.m*», «CHOPP», «POPSY»; ВР із програмуючою структурою: «МАРС», «Мінськ-222»; обчислювальних середовищ «ПС-300» (СРСР), а також матричних на мініЕОМ «МАР-6400» і мікроОС C.mmp; багатопроцесорних мікроОС C.vmp., FIMP та ін.;
    — «Intel» (США) випускає в продаж перші інтегральні схеми пам’яті DRАМ;
    — «Сеntrоnics» (США) випускає перший точковий матричний принтер;
    — розроблено структуру та архітектуру першого в Європі та Радянському Союзі мікрокалькулятора на 4-х великих інтегральних схемах, організовано його масовий серійний випуск (Початок розробок – 1973 р., С.О. Моральов, Л.Ф. Мараховський; Київське НВО «Кристал»);
    — «RСА» (США) випускає перший дисплей на основі рідких кристалів.
    1971 р. — завершення розробки універсальної алгоритмічної мови програмування ПЛ-1 (США);
    — створення першої аерокосмічної ЕОМ на великих інтегральних схемах (США);
    — початок випуску моделі «ЕС-1020» (20 000 оп/с) (В.В. Пржиялковський, м. Мінськ, СРСР) і «ЕС-1030» (100 тис. оп/с) (розроблений у м. Єревані, М. Семврджан; Казань, СРСР);
    — початок випуску однієї із кращих машин СРСР «М-4030» (розробка ІНЕУМ, Б.М. Наумов, В.Г. Захаров, Л.Д. Ландау; м. Київ, СРСР);
    — початок випуску ЕОМ «М-5000» (м. Вільнюс) і «М-6000» та «М-7000» (м. Сєверодонецьк) (В.В. Рєзанов; СРСР);
    — створення для «ВЕОМ-6» ОС ДИСПАК – пакетна обробка завдань із розвиненим апаратом обліку їхнього проходження (СРСР);
    — у СРСР початок створення загальнодержавної системи збору та обробки інформації для обліку, планування та керування народним господарством на базі Державної мережі обчислювальних центрів і загальнодержавної системи передачі даних;
    — поява першого серійного мікропроцесора Intel-4004 (2 300 транзисторів, тактова частота – 108 кГц, швидкодія – 60 000 оп/с, адресна пам’ять – 640 байт) (Intel, М. Хофф, США), початок мікропроцесорної революції – широкого поширення МП у різних областях людської діяльності;
    — використання світлового пера та екрану для зв’язку з ЕОМ у процесі обчислень (машина «Мир-2», ІК АН УРСР, В.М. Глушков, СРСР);
    — поява електронної пошти, відправлення першого електронного листа (Рей Томлінсон, США);
    — випуск першого кишенькового калькулятора «Poketronic» (США);
    — розробка мови PASCAL (Н. Вірт, Швейцарія);
    — створення текстового процесора (Wang Laboratories, США);
    — «IBM» (США) анонсувала моделі мейнфреймів «System 370/135» і «System 370/195». В них для завантаження мікрокоду використовуються перші в світі накопичувачі на гнучких дисках;
    — створення накопичувача на гнучкому магнітному диску, дискети діаметром 200 мм (8″). В кінці 1970-х рр. розміри дискет зменшились до 133 мм (5,25″), в 1981 р. – до 90 мм (3,5″);
    — «Техаs Instruments» (США) створює мікропроцесор, що містить більше 15 000 транзисторів;
    — компанія «3М» (США) представляє 1/4-дюймовий накопичувач на магнітній стрічці, призначений для комп’ютерів. Ємність картриджа – 30 Мб;
    — «National Radio Intitute» (США) представляє перший комплект для складання комп’ютера;
    — «Intel» (США) представляє «МСS-4». Цей мікрокомп’ютер складається із чіпа пам’яті RОМ, чіпа оперативної пам’яті й мікропроцесора. Тактова частота центрального процесора – 108 КГц. Швидкість обчислень – 60 000 оп/с.
    1972 р. — поява першого ігрового автомата, що імітує гру в пінг-понг (Н. Бушнелл, Каліфорнія);
    — початок продажу ОС UNIX (США);
    — «Аutomatic Еlесtronic Systems» (США) представляє «AЕS 90», перший програмований «текстовий процесор» – комп’ютер, оснащений дисплеєм і постійною пам’яттю на основі магнітного диска;
    — розробка мов програмування Cі (Д. Рітчі, Бр. Керніган, США), Prolog (Р. Ковальскі, М. ван Емден, Едінбург, А. Колмерое, Марсель) і PL/M-80 (Digital Research, США);
    — поява протоколу Telnet (NCSA, США);
    — створення Наукової Ради з проблеми «Штучний інтелект» (Г.С. Поспєлов, СРСР);
    — розробка 8-розрядного процесора Intel 8008 (3500 транзисторів, тактова частота – 108-200 кГц);
    — «Xerox» (США) представляє персональний комп’ютер для інженерних розрахунків – «Alto». Операційна система, яка керувала ним – із графічним інтерфейсом. Комп’ютер укомплектований мишею та картою Еthеrnеt-зв’язку. Саме комп’ютер фірми «Хеrох» послужив прототипом для майбутніх комп’ютерів «Арр1е»;
    — розробка обчислювальної системи «ILLIAC IV» (Іллінойський університет, Д. Слотник, США);
    — створення першої розподіленої обчислювальної системи «Астра» (СРСР);
    — «Хеrох РАRС» (США) починає розробку високошвидкісного лазерного принтера, здатного друкувати одну сторінку за хвилину;
    — розробка першої цифрової миші на основі ідей Д. Енгельбарта (Дж. Холі, Хеrох РАRС, США);
    — у продажі з’являються перші 5,25-дюймові дискети;
    — «IBM» (США) представляє жорсткий диск IBM 3340. Накопичувач складався із двох дисків по 30 Мб у кожному;
    — застосування символу @ в електронній пошті (Р. Томлінсон, США).
    1973 р. — поява промислових роботів (Unimation, США);
    — промисловий випуск перших моделей ЕС ЕОМ (СРСР за участю країн РЕВ);
    — створення жорстких дисків Winchester (IBM, США);
    — «Sсеlbi Соmputer Соnsulting Соmраny» (США) випускає на ринок перший готовий персональний комп’ютер, укомплектований процесором Intel-8008 і з 1 Кб оперативної пам’яті;
    — «IBM» (США) представляє 33FD, накопичувач на гнучких магнітних дисках. Дисковод міг читати та записувати обидві сторони 8-дюймового диска, ємністю близько 400 Кбайт;
    — винахід топології локальних мереж (Т. Бернес-Лі);
    — поява пакетної технології передачі даних локальних комп’ютерних мереж Ethernet (Р. Меткалф);
    — представлено протокол FTP;
    — запуск на базі «ВЕОМ-6» багатомашинної системи зі змінною структурою АС-6 для керування космічними польотами в СРСР;
    — початок випуску ЕОМ «ЕС-1050» (В.С. Антонов, м. Москва, СРСР);
    — початок випуску першої у свiтi суперЕОМ «М-10» із багатоформатною векторною RISC-архітектурою для систем попередження про ракетний напад і спостереження за космічним простором (М.О. Карцев, Мiнiстерство радiопромисловостi СРСР, м. Москва, СРСР);
    — початок робіт з мови АДА (Жан Ішбіан, Паризька філія компанії «Ханіуелл Буль», США), названої на честь Ади Августи Лавлейс.
    1974 р. — рішення країн – членів РЕВ про організацію спільних робіт зі створення та серійного виробництва сімейства СМ ЕОМ; створення ради Головних конструкторів СМ ЕОМ (Генеральний конструктор Б.М. Наумов, потім М.Л. Прохоров);
    — створення комерційного процесора Intel8080 (6 000 транзисторів, адресна пам’ять – 64 KБайт, тактова частота – 2 МГц, продуктивність – 64 000 оп/с) (Intel, США);
    — початок виробництва арсенід-галлієвих мікросхем;
    — створення процесора Am 9080 (8080) (частота – 2 МГц) (AMD, США);
    — створення першого RISC-процесору (Дж. Кук, IBM, США);
    — проведення першого чемпіонату світу із шахів серед комп’ютерів (комп’ютерних програм) (Стокгольм, Швеція). Чемпіон – програма «КАІССА» (СРСР);
    — початок випуску «ЕС-1022» (80 000 оп/с) – моделі ЕС ЕОМ «Ряд 2» (І.К. Ростовцев, Мінськ, СРСР) і «ЕС-1033» (200 000 оп/с) (В.Ф. Гусєв, Казань, СРСР);
    — вперше в Українi, СРСР та Європі розпочате масове виробництво великих інтегральних схем (С.О. Моральов, К.М. Кролевець, В.П. Бєлявський; НВО «Кристал», Київ);
    — перший в СРСР серійний випуск мікроЕОМ широкого призначення «Електроніка С5» (Керівник: Б.М. Малиновський, Інститут кібернетики, Київ, Конструкторське бюро, ВО «Світлана», Ленінград);
    — поява перших банкоматів;
    — створення ОС СР/М для мікрокомп’ютерів – основи для MS-DOS (Г. Кіндалл, США);
    — Ст. Борн (США) розробляє першу повноцінну оболонку для UNIX;
    — поява назви «Інтернет» для мережі ЕОМ (В. Серф, Б. Кан; США);
    — «Motorola» (США) випустила 8-розрядний процесор 6800, який отримав широке поширення в індустрії для різноманітних контролюючих засобів.
    1975 р. — поява перших персональних ЕОМ «Altair-8800» (створених на базі Intel 8080), які характеризуються простотою архітектури в порівнянні з великими ЕОМ, і створення програмного забезпечення для них (Б. Гейтс, П. Аллен, MITS, США);
    — випуск 8-розрядного процесора 6800 (Motorola, США);
    — створення протоколу TCP/IP (США) (до цього подібний мережний протокол був створений у СРСР І.О. Мізіним);
    — промислове освоєння першої у світі багатопроцесорної ЕОМ «М-10» (М.О. Карцев, СРСР);
    — початок промислового виробництва лазерних принтерів (IBM, США);
    — «IBM» (США) випускає перший «лептоп» – «IBM 5100» («IBM Роrtable Соmрuter»), оснащений 5-дюймовим дисплеєм, убудованим накопичувачем на магнітній стрічці, 16 Кб оперативної пам’яті, з вбудованим інтерпретатором мови APL;
    — «МOS Тесhnology» (США) випускає перший мікрокомп’ютер «КIМ-1», всі електронні елементи якого були розташовані на одній платі;
    — «МOS Тесhnology» (США) випускає мікропроцесор 6502 з частотою 1 МГц. Використовувався в «Apple I», «Apple II»;
    — «Sphere Соrр» (США) випускає перший інтегрований комп’ютер «Sphere I», що містить в одному корпусі системний блок, клавіатуру й монохромний монітор;
    — з’являються перші сканери й відеокамери на основі світлочутливої матриці ССD;
    — випущено перший інтегрований текстово-графічний дисплей;
    — в СРСР випущений мікрокомп’ютер «Електроніка С5-01»;
    — «Digital Еquiрmеnt» (США) представляє перший мікрокомп’ютер на основі 16-бітної архітектури – «LSI-11»;
    — початок виходу журналів «Програмування» (СРСР) і «Byte» (США).
    1976 р. — уведення та розвиток подання знань за допомогою фреймів (М. Мінський, Масачусетський технологічний інститут, США);
    — створення ПЕОМ «Apple І» (США), який був передвісником розвитку одного із сучасних персональних комп’ютерів;
    — створення системи «Series-1» (IBM, США);
    — створення ЕОМ «5Е76» і обчислювальних комплексів на їхній основі для системи ПВО (М.Я. Матюхін, СРСР);
    — успішний запуск суперЕОМ «Cray-1», (продуктивність – 130 MFLOPS) (С. Крей, CDC, США);
    — «NEC» (Японія) випускає моделі «NEC 800» і «NEC 900»;
    — «North Star» (США) випускає перший комп’ютер з убудованим дисководом для 5,25-дюймових дискет – «Ноrizon»;
    — розробка типової схеми трансляції з різних алгоритмічних мов – програмуючого процесора – і його внутрішньої мови «Бета» (А.П. Єршов, Новосибірськ, СРСР);
    — Техас Instruments (США) створює ТМ9900, перший 16-розрядний мікропроцесор.
    1977 р. — поява першого закінченого персонального комп’ютера «Apple ІІ» (оснащений TV-тюнером, інтегрованою клавіатурою, звуком, пластиковим корпусом і кольоровим графічним монітором). Початок революції в області персональних комп’ютерів – це була машина для широких мас, а не тільки для любителів, науковців та інженерів;
    — Б. Джой випускає BSD, нову UNIX-подібну операційну систему;
    — створення ЕОМ «Ельбрус-1» з апаратною підтримкою структури запису програм і даних (В.С. Бурцев, Б.А. Бабаян, СРСР);
    — початок випуску старшої моделі «Ряд-1» «ЕС-1060» (Ю.Ф. Ломов, Пенза) і «ЕС-1035» («Ряд-2») (Г.Д. Смірнов, Мінськ, СРСР);
    — створення домашніх комп’ютерів, у тому числі, ігрових, «Atari 2600» (Atari, CBM, США);
    — створення 32-розрядної супер-мініЕОМ «VAX-11/780» (DEC, США). Це перша 32-розрядна машина з віртуальним розширенням адресного простору, випускалася ціла лінійка сумісних між собою комп’ютерів – від робочих станцій до більш потужніших; всі вони могли працювати з однієї й тієї ж ОС VМ і зв’язувалися між собою по мережі за допомогою комплекту протоколів Dесnеt; комп’ютери серії «VАХ» зберігали свою популярність до середини 1980-х рр., коли їм прийшли на зміну комп’ютери, що працюють під керуванням ОС Uniх;
    — створення та впровадження в експлуатацію мережних АРМ на базі мікроЕОМ (В.М. Мінін; ІПФ СВ АН СРСР, Новосибірськ);
    — з’явився «Commodore PET» – перший комп’ютер, в комплект поставки якого входили клавіатура, монітор, накопичувач на магнітній стрічці (спеціальний фірмовий магнітофон) (Commodore, США);
    — випуск «Tandy Radio Shack TRS-80» – першого домашнього комп’ютера, який коштував менше 600 дол. США.
    1978 р. — розробка та випуск моделей СМ ЕОМ (СРСР): «СМ-1» і «СМ-2», сумісних з «М-6000» і «М-7000» (В.В. Рєзанов та ін.; Сєверодонецьк) і «СМ-3», «СМ-4», сумісних з «М-400» (Б.М. Наумов та ін.; Москва, Київ; СРСР);
    — початок випуску «ЕС-7055» (СРСР);
    — поява першого комерційного лазерного принтера «XEROX 9700» (США);
    — «Intel» (США) анонсує 16-розрядний процесор 8086, який дав початок розвитку сімейства 80x86. Частота 4,77 – 10 МГц, 330 тис. оп/с;
    — «Аррlе Соmрuter» (США) почав поставки комплекту «Disk II», у який входив п’ятидюймовий дисковод і контролер. Це істотно збільшило об’єми продажу «Аррlе II»;
    — поява на ринку першої електронної таблиці Visicalc (Д. Бріклін, Б. Френкстон, США);
    — перша комп’ютерна виставка COMDEX (США).
    1979 р. — створення другої черги ЕС ЕОМ (країни РЕВ); початок випуску «ЕС-1045» («Ряд-2», 800 000 оп/с; А.Т. Кучукян, Єреван, Казань, СРСР);
    — створення процесора Synertek 6502A (частота – 2 МГц). Використовувався в «Apple III»;
    — «Zilog» (CША) випустила 16-розрядний мікропроцесор Z80 для перших персональних комп’ютерів;
    — перший досвід в області стільникової телефонії (Японія, США);
    — випуск текстового процесора Wordstar, який значно вплинув на розробки в цій області (Micropro International (перейменована в Nordstar); США);
    — «Intel» (США) випускає процесор 8088, «Motorola» (США) оголошує CPU 68000, який став базовим для комп’ютерів «Macintosh»;
    — «Науes Мiсrосоmрuter Рrоduсts» (США) створює перший комерційний модем Мiсrоmodem II, який призначався для «Аррlе II» і працював зі швидкістю 110/300 біт/с;
    — «Phillips» і «Sony» (США) розробляють технологію запису звукової інформації на компакт-диск (СD).
    1980 р. — домовленість між «Microsoft» і «IBM» про незалежне від комп’ютерів поширення MS DOS перероблену в ОS DOS;
    — випуск перших 32-бітових процесорів (Motorola 68000, Intel 80186, NS 16000);
    — початок випуску ЕОМ «ЕС-1061» серії «Ряд-2» (1,5 млн. оп/с) (Ю.Ф. Ломов; Москва, Пенза; СРСР);
    — поява першої настільної СУБД DbaseII;
    — створення процесора на одному кремнієвому кристалі;
    — стандартизація Ethernet технології локальних мереж (швидкість 10 Мбіт/с, напів- і повнодуплексний режим передачі даних) (Digital Equipment, Xerox, Intel; США);
    — другий чемпіонат світу із шахів серед комп’ютерів. Чемпіон – програма BELLE (США);
    — початок випуску двопроцесорного комплексу «СМ-1410», сумісного з ЕОМ серії «Мир» (Б.М. Наумов та ін.; Київ, СРСР);
    — випуск суперЕОМ «Cyber-205» (CDC, США);
    — створення спецмікроконтроллера для бізнесу 5120 (IBM, США);
    — розробка паскалеподібної мови Chice для систем реального часу для телекомунікацій;
    — «Microsoft» (США) анонсує Xenix OS – компактну комерційну версію Unix для процесорів Intel 8086, Zilog Z8000, Motorola M68000 і Digital Equipment PDP-11;
    — «Seagate Technology» (США) анонсує перший 5-дюймовий вінчестер ємністю 5 Mб;
    — випуск «Commodore VIC-20»: перший комп’ютер в світі, який було продано більше 1 млн. штук, ціна нижче 300 дол. США (Commodore, США);
    — в «TRS-80 Color Computer» вперше в персональному комп’ютері використана багатокористувацька і багатозадачна операційна система OS-9 (Tandy Corporation, США);
    — з’явився «Мікро-80» – радянський любительський 8-розрядний мікрокомп’ютер на основі мікропроцесора К580ИК80А;
    — з’являється перший комп’ютер, оснащений кольоровим монітором – Таndy;
    — перший прототип персонального комп’ютера «IBM» передається «Microsoft» для налагодження призначених для нього програм;
    — «Seagate Tеchnologies» (США) представляє перший жорсткий диск під назвою «Winchester» для персональних комп’ютерів – жорсткий диск діаметром 5,25 дюйма, ємністю 5 Мб;
    — Sinсlair Rеsеаrch (Великобританія) випускає домашній комп’ютер ZX80, який мав невеликі розміри та ціну;
    — вперше в свiтi запропонована i реалізована концепція цілком паралельної обчислювальної системи – з розпаралелюванням на всіх чотирьох рiвнях: програм, команд, даних i слів (обчислювальні комплекси на базі ЕОМ «М-10») (Початок робіт – 1976 р. М.О. Карцев; НДIОК, Мiнiстерство радiопромисловостi СРСР, Москва).
    1981 р. — випущений «Texas Instruments TI-99/4A» – перший домашній комп’ютер з 16-розрядним процесором Texas Instruments TMS9900 (Texas Instruments, США);
    — створення 3-дюймового флоппі-диску (Sony, Японія);
    — випуск першої 16-розрядної найбільш масової персональної ЕОМ «IBM PC» («IBM 5150») (Intel 8088; 40 KB RAM; CGA-монітор; частота 4,77 МГц, 64 Кбайт оперативної та 16-64 Кбайт постійної пам’яті, 5,25-дюймовий флоппі-дисковод) (IBM, США) – друга після «System IBM-360» революція в комп’ютерному світі;
    — початок випуску УВК «СМ-1420» (Б.М. Наумов та ін., Київ, СРСР), «СМ-1800», «СМ-1803», «СМ-1804» (М.Д. Кабанов та ін., Київ, Тбілісі, СРСР), двопроцесорного комплексу «СМ-1210» (В.В. Рєзанов, В.М. Костелянський, Сєверодонецьк; СРСР);
    — «Intel» випустила математичний співпроцесор 8087 (США);
    — А. Осборн («Osborne Computer Corporation») створив перший портативний комп’ютер «Оsbоrnе I». Пристрій мав п’ятидюймовий дисплей, 64 Кбайт оперативної пам’яті, модем і два дисководи для п’ятидюймових дискет;
    — «Аррlе» (США) представляє комп’ютер «Аррlе III»;
    — з’являється в продажі перший масовий жорсткий диск від «Seagate» (США) ємністю 5 Мбайт;
    — «Хеrох» (США) представила персональний комп’ютер «Star». У ньому був реалізований новий спосіб подання файлів, при якому документи відображалися у вигляді піктограм «файлів» і «папок», розташованих на екрані. Крім того, він мав електронний вказівний пристрій, іменований «миша», а також мережа, що забезпечувала спільне використання інформації;
    — випуск модему Smartmodem (300 б/с), система команд якого стала стандартом для інших (Hayes, США);
    — компанія «Microsoft» випустила першу версію операційної системи PC-DOS 1.0 (MS-DOS) для «IBM PC» (США);
    — в «Microsoft» приступили до створення графічного інтерфейсу для MS-DOS, під назвою Interface Manager. По суті, це було початком Windows (США);
    — створена система доменних імен (Domain Name System, DNS);
    — розроблений ЕОМ «ДВК-1». Хоча поняття «персональний комп’ютер» не було розповсюджено в СРСР, дане сімейство комп’ютерів позиціонувалось як персональні. Архітектурно «ДВК» повторюють («ДВК-1» – частково) мініЕОМ фірми «DEC» «PDC-11» і «PDP-11», але на більш сучасній елементній базі. Випуск з 1982 р. (завод «Квант» Міністерства електронної промисловості СРСР, Москва).
    1982 р. — журнал «Тimes» назвав ПЕОМ «людиною року»;
    — поява першої версії AutoCAD і мови Post Script (CША);
    — поява звукових компакт-дисків (Sony, Японія);
    — агентства «DCA» (Defense Communications Agency) і «ARPA» об’єднали протокол TCP (Transmission Control Protocol) і протокол IP (Internet Protocol) в набір TCP/IP (В. Серф, Б. Кан, США);
    — поява процесора Am 8086 (частота – 10 МГц) (AMD, США);
    — початок випуску двопроцесорного комплексу «СМ-1600» для економічних завдань на базі процесора СМ-1420, що реалізує систему команд М-5000 (Вільнюс, СРСР);
    — поява 16-розрядного процесора Intel-80286 (134000 транзисторів, 24-розрядна шина даних; 6-12 МГц; 1,5 млн. оп/с) (Intel, США);
    — випуск першої комерційної версії UNIX System 3 (AT&T, США);
    — створення операційної системи реального часу QNX для «IBM PC» (Quantum (QNX) Software Systems, Г. Белл, Д. Додж, Канада);
    — створення першого клону «IBM PC» фірмою «Columbia Data Products» (США);
    — «Hercules Computer Technology» (США) створює відеокарту Hercules Graphics Card, яка підтримує монохромну графіку з розширенням 720x348;
    — Мітч Капор анонсує табличний процесор Lotus 1-2-3 (США);
    — продаж «Commodore 64» (64 Кбайт RАМ, 20 Кбайт постійної пам’яті) (Commodore, США). Продано більше 20 млн. шт.;
    — цього року свої комп’ютери представили близько 20 фірм – у тому числі «Тоshiba», «Shаrp», «Маtsushita», «NЕС», «Sаnуо»;
    — опубліковані специфікації протоколу SMTP (simple mail transfer protocol). В даний час SMTP є найбільш поширеним протоколом обміну електронною поштою в Інтернеті.
    1983 р. — серійний випуск і застосування лазерного принтера (Hewlett-Packard, США);
    — створюється Інтернет шляхом поділу ARPANET на кілька самостійних цивільних і військових мереж;
    — випуск комп’ютерної гри Digger (Windmill Software, Канада);
    — створення комп’ютера «Lisa» – перший ПК із графічним інтерфейсом користувача (Graphical User Interface – GUI) (Apple, США);
    — початок випуску ЕОМ «ЕС-1036» («Ряд-3», 400 000 оп/с) (Р.М. Асцатуров, Мінськ, СРСР);
    — Т. Дженнігс створює FidoNet. Мережа Fido стає найбільш популярною в світі загальнодоступною комп’ютерною мережею на наступні 10 років (до масового поширення Інтернету);
    — запуск в експлуатацію 128-процесорну систему «ПС 2000» (ІПФ СВ АН СРСР, Новосибірськ, СРСР);
    — мова програмування Сі була доповнена, значно розширена і отримала назву Сі++ (Б. Страуструп, AT&T Bell Lab, США);
    — випуск ПЕОМ «IBM PC/XT» на процесорі Intel 8088 (128 Kбайт RAM, 10 Mбайт HDD, флоппі-дисковод 360 Kбайт), містив жорсткий диск (IBM, США);
    — загальна кількість комп’ютерів у США перевищила 1 млн.;
    — японська компанія «NEC» (США) анонсує суперЕОМ «SX-1» і «SX-2»;
    — поява процесора Motorola 68000 (частота – 5 МГц) (Motorola, США). Використовувався в «Lisa», «Macintosh»;
    — початок робіт над ОС OS/2 (IBM і Microsoft, США);
    — демонстрація у Великобританії компакт-диску та програвача компакт-диску (Sony, Philips, Polygram);
    — «Microsoft» (США) представляє свою першу мишку – Microsoft Mouse. В комплект входять адаптер і драйвери;
    — «Microsoft» (США) випускає Microsoft Word 1.0;
    — «Lotus Development» (США) реалізувала табличний процесор Lotus 1-2-3 для MS-DOS, програма вимагала 256 KБайт RAM;
    — «Iomega» (США) анонсує пристрій для зберігання даних Bernoulli Box – прототип Zip іJazz;
    — «SyQuest» (США) представляє SyQuest Storage Cartridge – систему для зберігання даних;
    — «Philips» (Голландія) і «Sony» (Японія) розробляють CD-ROM як розширення технології Audio CD;
    — розроблено ЕОМ «БК-0010» (О.М. Полосін, С.М. Косенков, НДІ точної технології, Зеленоград, СРСР);
    — було розроблено стандарт MSX на архітектуру побутового комп’ютера. Комп’ютери цього стандарту вироблялись різними компаніями переважно в Японії;
    — продаж «Compaq Portable» – першого портативного комп’ютера, а також першого клону комп’ютерів серії «IBM PC» (Compaq, США).
    1984 р. — створення персональної ЕОМ нового типу «Machintosh» (Apple, США) на базі 32-розрядного процесора Motorola 68000 (частота 8 МГц) із графічним інтерфейсом, мишкою. Перший успішний комп’ютер, який реалізував ідеї, закладені в «Xerox Alto» в промисловому масштабі;
    — випуск «IBM PC/AT» на базі Intel-80286, диск до 40 Мбайт, з робочою частотою 6-8 МГц, 256 Кбайт оперативної пам’яті, два дисководи для гнучких дисків ємністю 1,2 Мбайт, кольоровий EGA-монітор (США);
    — початок випуску «ЕС-1052» (Пенза, СРСР), «ЕС-1046» (А.Т. Кучукян, Єреван, Казань, СРСР), «ЕС-1066», «ЕС-1068» (Ю.Ф. Ломов, Москва, Пенза; СРСР);
    — розробка стандарту CD-ROM (Sony і Philips);
    — запуск каналу швидкісного міжмашинного обміну даних ПС 2000 – «ВЕОМ-6» і створення комплексу з моделювання завдань фізики вибуху, який не мав аналогів по швидкодії у світі (ІПФ СВ АН СРСР, В.М. Мінін, СРСР);
    — оголошення процесора 68020 (Motorola, США);
    — «Hewlett-Packard» (США) сконструювала лазерний принтер LaserJet із дозволом 300 dpi і швидкістю друку 8 ppm;
    — у продажі з’являються перші робочі станції для виготовлення й обробки 3D-графіки (Silicon Graphics, США);
    — «IBМ» (США) представляє перші монітори й відеоадаптери ЕGА (16 кольорів, дозвіл – 630х350 точок на дюйм), а також професійні 14-дюймові монітори (255 кольорів, дозвіл в 640х480 точок);
    — «Microsoft» (США) випускає MS-DOS 3.0;
    — серійний випуск 8-розрядних ПЕОМ «Агат» (головний конструктор: А.Ф. Іоффе, Науково-дослідний інститут обчислювальних комплексів, Москва, СРСР). Розроблений в 1981-1983 рр.;
    — Фр. Коен розробляє перші комп’ютерні віруси і вводить термін «комп’ютерний вірус»;
    — «Apple» (США) представляє Macintosh System 1.0;
    — початок робіт з виробництва «ЕС-2701» (завод обчислювальних електронних машин, Пенза, СРСР).
    1985 р. — початок серійного випуску чотирипроцесорної суперЕОМ «Cray-2» (С. Крей, США): 240 млн. скалярних і 1,2 млрд. векторних оп/с;
    — поява клавіш керування курсором і окремого блоку із цифровими клавішами (Apple, США).
    — початок випуску багатопроцесорного обчислювального комплексу «Ельбрус-2» (до 125 млн. оп/с) (В.С. Бурцев, СРСР);
    — збільшення до 1 млрд. оп/с в деяких серійних моделях суперЕОМ;
    — вироблено 165 суперЕОМ у світі;
    — випуск 32-розрядного процесору Intel 80386DX (275 000 транзисторів, створений за 1,5-мікронною технологією, робоча частота – 16-33 МГц, швидкість – 5-9 млн. оп/с) (США);
    — «Microsoft» (США) представляє Microsoft Windows 1.0;
    — з’явився перший в світі мультимедійний персональний комп’ютер «Amiga» («Amiga 1000»). Перший в світі персональний комп’ютер, який виводив зображення більше, ніж в 16-ти (максимально 4096) кольорах, мав багатозадачну операційну систему;
    — з’явився відеоадаптер ЕGА з дозволом 640х350х16 (IBM, США);
    — зареєстровано перший домен Інтернету – Symbolics.com;
    — серійне виробництво 16-розрядних персональних комп’ютерів «ПК-0010» (і його варіантів «ПК-0010Ш», «ПК0010-01», «ПК0010-01Ш»). Один із самих масових «домашніх» ПК в СССР. Наступна модель із ряду «ПК», «ПК-0011», з’явилась в 1990 р., але, не дивлячись на його покращені характеристики, він не отримав такого розповсюдження як «ПК0010-01».
    1986 р. — поява перших експериментальних 4- і 16-Мбайтних чипів пам’яті;
    — початок випуску суперкомп’ютера «М-13» (створений в 1984 р., М.О. Карцев, Ю.В. Рогачов, СРСР). Характеристика в залежності від виконання: 8,5, 17 або 34 Мб оперативної пам’яті; 4, 8 або 16 процесорів, 12, 24 або 48 млн. оп/с;
    — розробка відкритої для написання програм мови «Лексикон» (А.П. Єршов, Новосибірськ, СРСР);
    — кількість комп’ютерів у США перевищило 30 млн. штук;
    — випуск ЄС ПЕОМ серії ЄС (єдиної системи) – радянські клони ПК «IBM PC», розроблені в 1980-і рр. в НДІ ЕОМ (Мінськ). Випускались на Мінському виробничому об’єднанні обчислювальної техніки, Брестському електромеханічному заводі, НДР, Болгарії;
    — з’явився перший ноутбук «IBM PC Convertible» (IBM, США);
    — «IВМ» (США) представляє комп’ютер «РС-ХТ IBM 286» з оперативною пам’яттю на 640 Кбайт, дисководом для гнучких дискет на 1,2 Мб, жорстким диском на 20 Мб, послідовними/паралельними портами й клавіатурою;
    — поява процесора Am 80286 (частота – 20 МГц) (AMD, США);
    — розроблено побутовий персональний комп’ютер «Вектор-06Ц» (кольоровий графічний екран з великою кольоровою палітрою, трьохканальний звук) (Д. Теміразов, А. Соколов, Кишинів, СРСР). Серійний випуск – з 1987 р.
    1987 р. — «Apple Computer» (США) випускає «Macintosh II» і «Macintosh SE»;
    — випуск ОС Operating System/2 (OS/2) для «IBM PS/2» (IBM, Microsoft, США);
    — початок випуску ліній мініЕОМ «СМ 1810», «СМ 1814», «СМ 1820», а також «СМ-1700», сумісної з «VAX-11» (М.Л. Прохоров та ін., СРСР);
    — початок виробництва ЕОМ «ЕС 1766»: до 256 процесорів, до 150 млн. оп/с, продуктивність до 150 MIPS (конструктори: В.М. Глушков, С.Б. Погребінський та ін., Київ; виконавець: завод Обчислювальних електронних машин, Пенза, СРСР);
    — випуск процесора 68020 (частота – 16 МГц) (Motorola, США). Використовувався в «Macintosh II»;
    — поява сімейства ПЕОМ «System 12» (IBM, США);
    — розробка та початок виробництва 32-розрядних мікропроцесорів і мікроЕОМ «Кронос», МС-0104 (СРСР);
    — початок розробок дисплейних станцій серії «Гама» (повністю на вітчизняних комплектуючих), які перевищують по характеристиках закордонні аналоги (ІПФ СВ АН СРСР, В.М. Мінін, Новосибірськ, СРСР);
    — «IBM» (США) представляє монітор (в системі Model 50), здатний працювати в режимі VGA (Video Graphics Array);
    — «Microsoft» (США) представляє електронні таблиці Excel;
    — початок серійного випуску на заводах Мінелектронпрому ЕОМ «УКНЦ» (учбовий комп’ютер Наукового Центру) – комп’ютер, який лежить в основі учбового обчислювального комплексу «Електроніка МС 0202» (О.Є. Абрамов, Зеленоград, СРСР).
    1988 р. — поява комп’ютерного вірусу «Хробак Морріса» (США);
    — створення формату компакт-диску CDI для зберігання на лазерному диску інтегрованих даних (Philips, США);
    — початок виробництва дисплейних станцій серії «Гама», яка перевищувала західні аналоги (Інститут прикладної фізики СВ АН СРСР, В.М. Мінін, Новосибірськ, СРСР);
    — поява моделі «VAX-8000» (DEC, США);
    — створено суперЕОМ «Cray Y-MP»: об’єднував 16 процесорів, продуктивність – 2670 Мфлоп (США);
    — створення мініЕОМ «AS/400» (IBM, США);
    — поява CD-ROM – компакт-диску, здатного зберігати не тільки звук, але й графіку та тексти;
    — «Intel» (США) випустила процесор 80386SX (дешевша версія процесора 80386DX). Робочі частоти – 16-33 МГц, продуктивність 2-3 млн. оп/с;
    — «Motorola» (США) створила 20-мегагерцевий RISC-процесор 88000;
    — «DEC» (США) почала розробку 64-розрядного процесора Alpha з частотою 150 МГц;
    — «Соmpaq» (США) випускає перший комп’ютер з оперативною пам’яттю 640 Кб. Це стандартна пам’ять для всіх наступних поколінь DОS;
    — випуск першої робочої станції «NеХТ», оснащеної новим процесором Моtоrоlа, об’ємом оперативної пам’яті 8 Мб, 17-дюймовим монітором і жорстким диском на 256 Мб. На комп’ютерах був установлений перший варіант операційної системи NеХТStep (Ст. Джобc, NеХТ, США);
    — «Нawlett-расkard» (США) випускає перший струменевий принтер серії «DеskJet»;
    — поява першого диску СD-RW, створеного компанією «Таndу» (США);
    — у СРСР почато масовий випуск шкільних персональних комп’ютерів і класів навчальної обчислювальної техніки «Корвет», «УКНЦ» та інших професійних персональних комп’ютерів «ДВК-3М», «ДВК-4», «Іскра-1030», «Нейрон», «ЄС-1841» та ін., а також побутових персональних комп’ютерів «Партнер», «БК-0010» та ін.;
    — «Intel» (США) створює першу мікросхему флеш-пам’яті (NОR);
    — «Microsoft» і «IBM» випускають OS/2 1.1 Standard Edition, кодова назва Trimaran (США);
    — запущено сервіс IRC (Internet Relay Chat);
    — серійний випуск на заводах Міністерства Радіопромисловості СРСР 8-розрядного персонального комп’ютера «Корвет» (М. Рой, О. Скуріхін, О. Щербаков, Інститут ядерної фізики Московського державного університету, СРСР);
    — серійний випуск 16-розрядного персонального комп’ютера «Пошук» (частково клон IBM PC/XT) (Київський НВО «Електронмаш», Україна).
    1989 р. — випуск мікропроцесора Intel-80486 (Intelі486 DX, 1,2 млн. транзисторів, частота – 50 МГц; Intel, США);
    — завершення проекту МАРС-М (СССР);
    — перший комп’ютерний злом (німецькі хакери зламали урядові комп’ютери США);
    — запуск в експлуатацію векторно-конвеєрної суперЕОМ «Электроника СС  БИС» (розробники: В.А. Мельников, Ю.І. Митропольський та ін., Інститут проблем кібернетики АН СРСР);
    — випуск робочих станцій «SPARCstation» (Microsystems, США);
    — «Intel» (США) анонсувала процесор CPU i486DX з частотою 25 МГц;
    — «Intel» (США) випускає першу модель процесора сімейства 466DХ (1,25 млн. транзисторів, у пізніших моделях – до 1,6) із частотою 20 МГц і швидкістю обчислень 20 млн. оп/с.;
    — «IBM» (США) випускає перший жорсткий диск ємністю 1 Гбайт – «модель 3380». Народження стандарту SuperVGA (дозвіл 800х600 точок з підтримкою 16 тис. кольорів);
    — створено GRiD Compass 1100 – перший у світі планшетний комп’ютер з рукописним уведенням інформації (GRiD Systems, США);
    — поява процесора Motorola 68030 (частота – 25 МГц) (Motorola, США). Використовувався в «Macintosh IICI»;
    — «Apple Computer» створює «Macintosh Portable» (процесор Motorola 68000 16 MГц, 1 Mбайт RAM, 40 Mбайт HDD, дисковод для 3,5 дюймових гнучких дисків, екран на основі активної чорно-білої матриці з розширенням 640х400 пікселів);
    — широку популярність на теренах СНГ завоював 8-розрядний комп’ютер «ZX Spectrum» (Sinclair Research Ltd, Великобританія), який надалі з успіхом тиражували багаточисельні кооперативи і військові підприємства. Аналоги мали різні назви: «Москва», «Ленінград», «Пентагон», «Скорпіон», «Дельта», «Композит», «Согдіана».
    1990 р. — початок серійного випуску чотирипроцесорної суперЕОМ «SX-344»: 680 млн. скалярних і 22 млд. векторних оп/с (Nippon Electric, Японія);
    — поява 32-розрядного процесора 68040 з частотою 25-33 МГц (Motorola, США). Використовувався в «Macintosh (Quadra)»;
    — випуск векторно-конвеєрної суперЕОМ «Ельбрус 3.1» (Г.Г. Рябов, А.А. Соколов, О.Ю. Бяков, Інститут точної механіки та обчислювальної техніки, Москва, СРСР);
    — розробка ідеї WWW (Т. Бернерс-Лі, Р. Кайо, CERN Labs, Швейцарія);
    — запуск перших Web-браузерів;
    — початок поставок дисплейних графічних станцій «Гама-Т» зі спецефектами для Держтелерадіо СРСР (були оснащені всі телецентри СРСР) (Інститут прикладної фізики СВ АН СРСР, В.М. Мінін, Новосибірськ, СРСР);
    — «Intel» (США) представляє новий процесор – 32-розрядний 80486SХ. Швидкість – 27 млн. оп/с.;
    — «IBM» (США) представляє новий стандарт відеоплат – ХGА – заміна традиційному VGА (дозвіл 1024х768 точок з підтримкою 65 000 кольорів);
    — випуск ОС MS Windows 3.0 (Microsoft, США);
    — в продажу надійшов принтер «HP LaserJet III» (Hewlett-Packard, США);
    — кількість комп’ютерів у світі близько 100 млн.;
    — «IBM» (США) підготувала нову лінію RISC-станцій – RS/6000;
    — «Apple Computer» (США) представляє комп’ютер «Macintosh Classic»;
    — «IBM» (США) представляє систему «IBM PS/1»;
    — мережа ARPANET припиняє своє існування;
    — розроблено мову HTML (Hypertext Markup Language) – основний формат Web-документів (Т. Бернерс-Лі, CERN Labs, Швейцарія);
    — початок випуску лептопа «ПК-300» (СРСР) – портативного персонального комп’ютера (сумісного з «IBM PC/XT»), з повноформатною клавіатурою, рідкокристалічним екраном (640x200 точок), оперативною пам’яттю на 640 Кбайт, двома дисководами для дискет 3½» ємністю 720 Кбайт. Операційна система – MS DOS 3.3.
    1991 р. — відкриття Національним науковим фондом США мережі Internet для комерційного використання;
    — створення UNIX системи для РС ЕОМ Linux (Л. Торвальдс, Хельсінкі, Фінляндія);
    — випуск процесора Intel i860 XP (2 млн. транзисторів) (Intel, США). На його базі можна створювати багатопроцесорні системи і плати прискорювачів для ПК;
    — «Intel» (США) оголосила процесор i486SX як альтернативу процесору i486DX. Здешевлення досягнуто за рахунок зниження тактової частоти і вилучення із кристалу процесора з плаваючою арифметикою;
    — початок виробництва 16-процесорної суперЕОМ «Cray-3» (С. Крей, США, 8 млрд. скалярних і 16 млрд. векторних оп/с) на основі принципово нової технології – заміни кремнію арсенідом галія;
    — «SUN Microsystems» (США) випустила операційну систему Solaris;
    — «AMD» (США) оголошує про вихід процесора Am386DX – першого клону Intel386DX з частотами 20-40 МГц;
    — «IBM» (США) представляє перший ноутбук з екраном на основі активної кольорової рідкокристалічної матриці (АСLCD) – «Тhinkpad 700С»;
    — «Нitachi» (Японія) випускає перший вінчестер ємністю 1 Гбайт;
    — «Apple Computer» (США) представляє систему Mac OS 7.0;
    — «Microsoft» (США) випускає MS-DOS 5.0, в якій добавлені повноекранний текстовий редактор, утиліти undelete, unformat і т.д.;
    — Ф. Ціммермен випускає PGP, потужну безкоштовну утиліту-шифрувальник. Програма швидко стає самою популярною шифрувальною утилітою в світі;
    — виходить ОС Windows 3.1 (Microsoft, США);
    — розроблено графічний формат JPEG;
    — серійний випуск вдосконаленої версії персонального комп’ютера «Пошук» (Київський НВО «Електронмаш», Україна);
    — представлено широкій публіці систему «IBM PS/2 Multimedia SLC System» (IBM, США). Саме цю дату прийнято вважати початком епохи мультимедіа.
    1992 р. — «Intel» (США) оголосила процесор i486DX2 (486DX2) як апгрейд процесора i486DX. Характеризується тим, що вперше в процесорах цього сімейства його внутрішня частота подвоєна (66 МГц); 1,25 млн. транзисторів. Швидкість – 41 млн. оп/с;
    — з’явився 64-розрядний процесор DEC Alpha (1,7 млн. транзисторів на кристалі) (США);
    — «SUN Microsystems» (США) випустила робочу станцію SPARCstation 10;
    — створення суперкомп’ютера «Ельбрус-3» (Б.А. Бабаян, Росія), який має в 2 рази більшу продуктивність, ніж заявлений у 1988 р. «Cray Y-MP»;
    — опубліковано стандарт на шину PCI (Intel, США);
    — «IBM» (США) випускає OS/2 2.0;
    — на виставці COMDEX Microsoft (США) демонструє Windows 3.1;
    — «IBM» і «Motorola» (США) створюють процесор CPU PowerPC 601 (частота – 66 МГц);
    — випуск ЕОМ «МК-88» (16-ти розрядна, програмно-сумісна з ПЕОМ «ЕС1840», «ЕС1841», «ЕС1842») (Мінське виробниче об’єднання обчислювальної техніки, Білорусія).
    1993 р. — створення мультипроцесорної системи продуктивністю 109 оп/с з комутатором на 90 Мбіт/с (Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики, Саров, Росія);
    — невелика частина програмного забезпечення WWW відкрита для громадськості;
    — поява мікропроцесора нового покоління процесорів Intel Pentium (3,1 млн. транзисторів, 112 млн. оп/с, частота – 66 МГц) (Intel, США) і процесора DEC Alpha AXP (DEC, США);
    — «SUN» (США), «IBM» (США), «HP» (США) та ін. уніфікували UNIX;
    — «National Center for Supercomputing Applications» (США) випускає Web-браузер Mosaic v1.0 (Е. Біна, М. Андріссен, США). Починається швидкий ріст популярності Internet і World Wide Web;
    — у продаж надходить Windows for Workgroups 3.11;
    — «Apple Computer» (США) анонсувала: «Macintosh Color Classic», «Macintosh LC III», «Macintosh Centris 610» і «Macintosh Centris 650», «Macintosh Quadra 800» і «PowerBook 165c»;
    — розроблений «Ельбрус-3-1» – модульний конвеєрний процесор (МКП). Основна ідея: можливість підключення процесорів з різноманітною спеціалізацією. Міг працювати з кількома потоками команд (до чотирьох) (Конструктор А.А. Соколов, Москва, Росія);
    — початок випуску суперкомп’ютера (до 1011 оп/с) «CRAY T3D» (Tera/Cray INC, США);
    — «Intel» (США) представляє новий стандарт шини та слоту для підключення додаткових карт РС;
    — поява процесорів Am 486 DX (частота – 40 МГц) та Am 486 DX2 (частота – 100 МГц) (AMD, США);
    — поява процесора фірми «Intel» (США) – Реntium (P54C) (робоча частота – до 200 МГц);
    — «Аmstrad» (Великобританія) випускає перший міні-комп’ютер розміром із записну книжку – «персональний електронний секретар»;
    — «Арр1е Соmрuter» (США) випускає «Newton Меssegeраd» – перший пристрій РDА;
    — випущена перша версія операційної системи FreeBSD;
    — з’явився формат стискання відео MPEG.
    1994 р. — випуск Web-браузера Netscape Navigator 1.0 (Netscamp Communication), який спочатку завантажує текст, а потім зображення;
    — «Apple Computer» (США) випускає «Power Macintosh 6100/60» з частотою 60 МГц;
    — анонсовано стандарт нових носіїв на лазерних дисках – DVD;
    — «АМD» (США) випускає останній процесор покоління 486 – АМ486DХ4-120 (швидкість – близько 90 млн. оп/с, частота – 120 МГц);
    — «Intel» (США) представляє процесор 486DX4-75 (1,6 млн. транзисторів, частота – 100 МГц);
    — «Intel» (США) представляє процесор Реntium Pro, призначений для потужних робочих станцій. Об’єм кеш-пам’яті: 256 Кбайт – 1 Мбайт, частота – від 150 МГц, близько 5,5 млн. транзисторів;
    — «IBM» (США) представляє OS/2 Warp 3;
    — «Iomega» (США) випускає накопичувач Zip і дискети до нього, які дозволяють зберігати від 25 до 100 Мбайт даних;
    — початок випуску серії фірми «Apple Computers» – «Power PC» («Power Mac») (США).
    1995 р. — керівники «великої сімки» (Брюссель) ухвалюють рішення щодо створення глобальної інформаційної інфраструктури насамперед на основі волоконно-оптичних систем зв’язку та про зняття обмежень, які заважають більш швидкому розвитку систем зв’язку;
    — випуск ОС Windows 95 (Microsoft, США);
    — випуск браузера Internet Explorer (Microsoft, США). Починається «війна» браузерів;
    — «SUN Microsystems» (США) розробила мову програмування Java. Вона позиціонується як мова для платформенно-незалежних розробок та Інтернету;
    — поява мікропроцесора Intel Pentium Pro (5,5 млн. транзисторів) (Intel, США);
    — створення DVD – цифрового носія будь-якої інформації ємністю 17,4 Мбайт;
    — «Зdfх» (США) випускає набір мікросхем Voоdoo, який використовувався в перших прискорювачах тривимірної графіки для домашніх ПК;
    — з’являється стандартизація Fast Ethernet технології локальних мереж (100 Мбіт/с, напів- і повнодуплексний режим);
    — «IBM» (США) представляє «PC DOS 7» з інтегрованою можливістю компресії даних від компанії Stac Electronics (утиліта Stacker);
    — у США організовується консорціум «Monet» для розробки високошвидкісних систем зі спектральним ущільненням каналів; західноєвропейські країни створюють програми «RACE» і «ACT» для розвитку солітонного зв’язку, спектрального ущільнення каналів, оптичних підсилювачів і т.п.;
    — з’являється Microsoft Office 95;
    — з’являється алгоритмічна мова FORTRAN-95 (IBM, США);
    — «DEC» (США) оголошує про випуск п’яти нових моделей персональних комп’ютерів «Celebris XL»;
    — «NEC» (Японія) оголошує про завершення розробок першого в світі кристала з об’ємом пам’яті 1 Гбайт;
    — поява процесора 5k86 (частота – 133 МГц) (AMD, США);
    — «Iоmega» (США) представив накопичувач на змінних дискетах 100 Мб;
    — у продаж надходить перший успішний КПК «Раlmрilot»;
    — «VосаlTес» (Ізраїль) запропонувала концепцію IР-телефонії;
    — з’явився формат RealAudio – альтернатива MPEG.
    1996 р. — «Раlm Соmрuting» (США) випускає кишеньковий комп’ютер «Рilot РDА 1000»;
    — випуск Exchanger Server (Microsoft, США);
    — розробка специфікації на промислову архітектуру Compact PCI;
    — анонсування процесорів Alpha з частотами 433 і 500 МГц (Digital, США);
    — «Microsoft» продає 30 млн. копій Windows 95;
    — розробка квантового алгоритму пошуку даних у невідсортованій базі даних (Л. Гровер, АТ&Т Bell Labs, США);
    — початок виробництва масових рідкокристалічних моніторів для «великих» домашніх комп’ютерів;
    — «Microsoft» (США) анонсує Windows NT 4.0, згодом – Windows CE (кодове ім’я Pegasus);
    — «Corel» (Канада) випускає WordPerfect, Quattro Pro і комплект додатків PerfectOffice;
    — «IBM» (США) випускає OS/2 Warp version 4, потужну мультизадачну операційну систему з графічним інтерфейсом, який конкурує з нещодавно випущеною ОС Microsoft Windows 95. Незважаючи на те, що OS/2 надійніша і стабільніша, вона потрохи втрачатиме підтримку розробників і через кілька років припинить своє існування;
    — «Cyrix» (США) анонсує порівняно дешевий процесор Media GX 133 МГц, що інтегрує в одному чіпі SVGA-, DRAM- і PCI-контролери;
    — вихід Microsoft Office 97 (Microsoft, США);
    — випущено ICQ, перший відомий інтернет-пейджер;
    — з’явився Microsoft Internet Explorer 3.0.
    1997 р. — «IBM» отримує за рік 1724 патентів, «NEC» – 1095, «Motorola» – 1058, «Fujitsu» – 903, «Hitachi» – 902, «Mitsubishi» – 893, «Toshiba» – 862, «Sony» – 860, «Eastman Kodak» – 795;
    — поява дисків з перезаписом CD-RW;
    — анонсування процесору Pentium MMX (P55C) із підтримкою нових інструкцій для роботи з мультимедіа (тактова частота 233 МГц, 32 Кбайт кеш-пам’ять, 64-розрядна шина, 4,5 млн. транзисторів);
    — поява мікропроцесора Intel Pentium II (160 МГц, 32 Kбайт кеш-пам’ять L1, 7,5 млн. транзисторів, швидкість обчислень – 250 млн. оп/с);
    — поява мікропроцесора Intel Pentium MMX (Tillamook) (частота – 300 МГц) (США);
    — новий процесор від «АМD» (США) – АМD K5 з частотою – від 120 МГц;
    — винайдена технологія Вluetooth (Дж. Хаафтен, Еricsson);
    — поява мікропроцесорної ОС реального часу Neutrino (QNX Software Systems, Канада);
    — «Apple Computers» (США) випустила «Macintosh OS-8»;
    — прийняття стандарту Java (Sun Microsystems, США);
    — чемпіон світу по шахам Г. Каспаров (Росія) програє комп’ютеру «Deep Blue» з рахунком 3,5:2,5;
    — з’явився Microsoft Internet Explorer 4.0;
    — «Advanced Micro Devices» представляє процесор K6 (8,8 млн. транзисторів, MMX, 32 KБайт кеш-пам’ять L1, 0,35-мікронна технологія, базується на NexGen Nx686);
    — опубліковані специфікації формату DVD.
    1998 р. — розробка біометричних засобів ідентифікації користувачів і біометричних програмних інтерфейсів (Mitsubishi, Японія; IBM та її філії, США, Великобританія; NPI,США та ін.)
    — створення першого у світі атомарного комп’ютера (А. Чуанг, ІВМ; Н. Гершенфельд, Масачусетський технологічний інститут, США) з використанням двох атомів молекули хлороформу (атом водню і атом вуглецю) – прототипу цифрової обчислювальної машини (ЦОМ) нового покоління;
    — апробація перших зразків однокристального цифрового нейропроцесора NeuroMatrix NM6403 (гібрид нейрочіпу та векторного процесору), спроектованого в НТЦ «Модуль» (Москва, Росія) і виготовленого на фірмі Samsung за технологією 0,5 мкм;
    — випущений самий потужний працюючий у Японії суперкомп’ютер із 1012 оп/с (NEC, Японія);
    — випуск ОС Windows 98 (Microsoft, США);
    — «NEC» (Японія) і «SGI/Cray Research» (США) оголошують про випуск систем «SX-5» і «Cray SV1» (векторно-паралельні суперкомп’ютери все більше витісняються масивно-паралельними системами);
    — завершення розробки програмного продукту Resonances, який покликаний об’єднати тривимірний звук і тривимірне зображення в єдине ціле (CNMAT, США);
    — створення електронної авторучки, яка переводить написане нею в цифровий формат (British Telecom, Великобританія);
    — перший масовий випуск процесорів з мідними проводами Power PC 740 і 750 з тактовою частотою 400 МГц (IBM, США);
    — фахівці-медики Р. Бейкі та Ф. Кенеді (університет Еморі, США) створили електрод, який безпосередньо сприймає імпульси головного мозку людини;
    — стандартизація Gigabit Ethernet технології локальних мереж (1 ГБіт/с, напів- і повнодуплексний режим);
    — «Apple» (США) випустила комп’ютер «iMac», що відрізняється не тільки потужністю, але й унікальним дизайном;
    — «SUN Microsystems» (США) створює технологію JINI, випускає JC Solaris 7;
    — «Intel» (США) представляє процесор Pentium II для домашніх комп’ютерів (333 МГц, частота системної шини 66 МГц), потім з’являються процесори Pentium II (Klamath, Deschutes) (350 і 400 МГц, на системній шині 100 МГц). Вони містять 7,5 млн. транзисторів;
    — «Intel» (США) анонсує процесор Celeron 266 МГц;
    — «тривимірна революція»: на ринку з’являється десяток нових моделей тривимірних прискорювачів, інтегрованих у звичайні відеокарти. Протягом року припинено випуск відеокарт без 3D-прискорювачів;
    — затверджено специфікації DVD-дисководу одноразового (DVD-R) і багаторазового запису (DVD-RW);
    — «IВМ» (США) представляє самі маленькі у світі жорсткі диски — IBM Мiсrоdrive;
    — «IBM» (США) представила перший у світі квантовий комп’ютер на основі двох атомів;
    — «Еvеrybооk» випускає на ринок першу «електронну книгу»;
    — «Special Interest Grоuр» представляє специфікацію Вluetooth – стандарт бездротової передачі даних між комп’ютером і зовнішніми пристроями;
    — «SUN Мicrоsуstems» (США) випускає «JС Sоlаris 7»;
    — «Motorola» (США) анонсує процесор G4 (технологія AltiVec дозволяє виконувати одночасно до 16 обчислень);
    — «AMD» (США) випускає процесор K6-2+ з частотою 550 МГц;
    — з’явився вірус CIH (перший комп’ютерний вірус, який стирає вміст flash-пам’яті BIOS комп’ютера, пошкоджуючи комп’ютер так, що він більше не включається). CIH розвіяв міф про те, що комп’ютерні віруси не можуть нашкодити комп’ютерним комплектуючим.
    1999 р. — завершення робіт із другого етапу створення суперкомп’ютерів фірмою «SUN» (США) (моделі 3500, 4500, 5500 і 6500 – від 1 до 30 процесорів Ultra SPARC, динамічна реконфігурація) і початок третього етапу по випуску суперкомп’ютерів кластерної архітектури з 16 вузлів із 1024 процесорами;
    — «Autodesk» (США) анонсує випуск AutoCAD 2000 (містить більше 400 вдосконалень);
    — «HP» (США) оголосила сімейство серверів середнього класу N4000;
    — розробка мікропроцесора E2k з Merced (Б. Бабаян, Росія), продуктивність якого буде в 3-5 разів вищою, ніж у найшвидшого у світі процесора наступного покоління;
    — «Intel» (США) оголошує ім’я свого першого 64-розрядного процесора – Itanium;
    — на web-сайті Microsoft (США) стає доступною безкоштовна версія Internet Explorer 5.0;
    — «Microsoft» (США) випускає Outlook Express 5.0 для «Macintosh»;
    — «АМВ» (США) представляє процесор Athlon з частотою 650 МГц;
    — «Intel» (США) анонсує процесор Pentium III з новим набором додаткових інструкцій для обробки мультимедіа. Частота – від 450 МГц, кількість транзисторів – від 9,5 млн., швидкість обчислень – до 1 млрд. оп/с. Кеш-пам’ять другого рівня – 2 Мб (Хеоn), 512 Кб (Pentium III), 128 Кб (Сеlеrоn);
    — «IBM» (США) випустила вінчестер IBM Ultrastar 73,4 GB – на цей час найбільший у світі HDD;
    — Стів Джобс (Apple, США) анонсує портативний комп’ютер «iBook» (300 МГц, G3, 32 Мб RAM, 12,1 дюймів TFT LCD-монітор), «PowerMac G4» (400 МГц, PowerPC G4, 64 Мб RAM, 10 Гб HDD) та операційну систему Mac OS 9.0;
    — «IBM» (США) випускає останню версію DOS – РС DOS 2000;
    — початок продажу 64-розрядного процесора Mersed (США);
    — надходить у на продаж Microsoft Office 2000.

  • XXI століття
    2000 р. — вісім років підряд «IBM» одержує за рік найбільше число патентів: 1997 р. – 1724, 1998 р. – 2656, 1999 р. – 2756, 2000 р. – 2922 (2-е місце займає фірма «NEC» – 2034 патентів);
    — Нобелівська премія з фізики за створення гетероструктурних транзисторів (Г. Кремер, Дж. Кілбі (США), Ж.І. Алфьоров (Росія));
    — «AMD» (США) виробляє процесори Duron (кодова назва Spitfire) 700 MГц, а пізніше – Athlon 1,1 ГГц;
    — «Intel» (США) представляє 32-розрядний процесор Pentium 4 (кодова назва Willamette) з частотою 1,5 ГГц;
    — «Microsoft» (США) випускає Office 2000 Service Release 1;
    — «Microsoft» (США) випускає кишеньковий комп’ютер «Pocket PC»;
    — «Microsoft» (США) розповсюджує 64-розрядну версію pre-beta Windows 2000;
    — «Seagate» (США) випускає вінчестер об’ємом 180 GB;
    — офіційне представлення Microsoft Windows 2000;
    — число серверів Інтернету перевищило 100 млн., число сайтів – 30 млн., число користувачів – 500 млн.;
    — «IBM» (США) створює квантовий комп’ютер на п’яти атомах;
    — на ринок виходять нові модифікації Pentium III і Сеlеrоn, побудовані на новому ядрі Сорреrmine (0,18 мікронна технологія). Кеш-пам’ять другого рівня (256 Кб у Pentium III і 128 Кб у Сеlеrоn) убудована в кристал процесора. Завдяки цьому стає можливим відмовитися від роз’єму Slоt і повернутися до однокристальних процесорів форм-фактору Sосket;
    — фірмою «С3D» (США) було оголошено про створення нового типу носіїв інформації, під загальною назвою FМ RОМ (флуоресцентний багатошаровий диск). Ємність – до 140 Гбайт інформації на компакт-диску стандартного розміру;
    — з’являються гнучкі транзистори (IBМ);
    — «Коdаk» (США) створює органічні світлодіоди OLED;
    — офіційно оголошена специфікація USB 2.0;
    — з’являються перші портативні МРЗ/CD-програвачі;
    — корпорація «Sun Microsystems» (США) оголосила про випуск свого першого 64-розрядного мікропроцесора UltraSPARC IIe. Тактова частота 400 і 500 МГц, кристал містить 256 Кб кеш-пам’ять, енергоспоживання від 8 до 13 Вт.
    2001 р. — «IBM» (США) дев’ятий раз стає чемпіоном світу по кількості патентів (3441 шт.);
    — збільшення в 2 рази протягом року числа інцидентів пов’язаних з комп’ютерною безпекою (53 000);
    — стандартизація 10-Gigabit Ethernet технології локальних мереж передачі даних (швидкість 10 ГБіт/с, режим – тільки повнодуплексний);
    — «Microsoft» (США) випускає Windows XP;
    — компанія «SUN» (США) випускає мікропроцесор Ultra SPARC V з тактовою частотою 1,5 ГГц, виготовленого за 0,07-мікронної технологією компанії «Texas Instruments»;
    — початок робіт зі створення «Data Grid»;
    — «Intel» (США) випускає процесори Pentium ІІІ (Coppermine) з частотою – 1000 МГц і Pentium ІІІ (Tualatin) з частотою – 1400 МГц;
    — «AMD» (США) випускає процесор Athlon (Thunderbird) з частотою – 1400 МГц;
    — з’являється «черв’як» CodeRed, який заражає сотні тисяч комп’ютерів по всьому світу протягом кількох годин;
    — «Apple» (США) випускає ОС Mac OS X 10.0 Гепард і ОС Mac OS X 10.1 Пума;
    — з’явилися гнучкі транзистори (ІВМ, США);
    — «Арр1e» (США) випускає Мр3-плейер «iРоd»;
    — «Мicrosoft» (США) представляє прототип «планшетного» комп’ютера – «ТаbletРС»;
    — розроблено концепцію розподіленої мережі мініатюрних сенсорів.
    2002 р. — фірма «CRAY» (США) випускає суперЕОМ «Х1» продуктивністю 52,4 терафлопс;
    — кількість проданих у світі персональних комп’ютерів перевищив 1 млрд. штук;
    — розробка комп’ютерного маніпулятора igesture (жест) – чутливий до руки планшет, який розпізнає різні жести (University of Delaware, США);
    — створення технології побудови накопичувачів на жорстких дисках НАМ (Heat Assisted Magnetic Recording), яка полягає у використанні паралельно з магнітною головкою лазерного променя (нагріває робочу поверхню носія через зажим), дозволяє забезпечити щільність запису до 50 Терабіт на кв. дюйм (Seagаte, США);
    — створення простої молекулярної обчислювальної схеми, яка складається з індивідуальних молекул оксиду вуглецю (СО), нанесених на плоску мідну підкладку (в 260 000 разів менший ніж її напівпровідниковий аналог);
    — розробка комп’ютерної програми Hal, яка здатна навчитись розуміти людську мову – штучний стимулятор бесіди (Artificial Intelligence Enterprises, Ізраїль);
    — «IBM» підписує контракт із урядом США на створення суперЕОМ продуктивністю 100 Терафлопс (12 тис. процесорів Power 5; пам’ять – 50 Терабайт);
    — чемпіон світу по шахам В. Крамник зіграв унічию 4:4 у матчі з «Deep Fritz», реабілітувавши людство перед комп’ютером;
    — Білл Гейтс анонсує програму Trustworthy Computing, яка представляє нову стратегію розробки програм компанії «Microsoft», спрямовану на підвищення безпеки продуктів, які випускаються;
    — випускається перша версія безкоштовного офісного пакету OpenOffice.org;
    — випускається MorphOS v.1.0: багатозадачна ОС, призначена для лінійки процесорів PowerPC;
    — «Apple» (США) випускає ОС Mac OS X 10.2 Ягуар;
    — «АMD» та «Intel» (США) представляють процесори із частотою понад 3 ГГц;
    — у світі проданий мільярдний персональний комп’ютер;
    — «Sony», «Маtsushita» («Panasonic»), «Samsung», «LG», «Phillips», «Тhоmpson», «Hitachi», «Shаrp» і «Pioneer» представили новий формат Вlu-Rау – диски об’ємом до 23 Гб;
    — розроблено «Earth Simulator» – найшвидший суперкомп’ютер з 2002 по 2004 рік (розробка NEC для японського агентства аерокосмічних досліджень).
    2003 р. — «Microsoft» (США) випускає Windows Server 2003;
    — створено процесор AMD Athlon 64 2,211 ГГц (AMD, США) із загальною продуктивністю – 8 Гфлопс;
    — «Apple» (США) випускає ПК «Power Mac G5» і ОС Mac OS X 10.3 Пантера;
    — в Linux (США) виходить версія 2.6 ядра ОС Linux;
    — розроблено стереоскопічний 3D-дисплей (ACT Kern, Швейцарія);
    — «Intel» (США) випускає мільярдний процесор;
    — представлено стандарт АDSL2+ (швидкість передачі даних – 24 Мбіт/с);
    — перші жорсткі диски та системні плати з підтримкою інтерфейсу SАТА;
    — випущено перші DVD-плеєри з апаратною підтримкою формату стиску DivХ;
    — Н. Ценнстром створює першу версію програми «Інтернет-телефонії» Skуре;
    — розроблено мозковий інтерфейс (без імплантації електродів).
    2004 р. — «IBM» (США) представляє найшвидший у світі суперкомп’ютер. Його стабільна продуктивність становить 36 трильйонів оп/с;
    — випуск портативного ноутбука фірми «IBM» (США);
    — випуск версії 1.0 вільно поширюваного браузера Mozilla Firefox;
    — поява двошарових дисків DVD (DL DVD);
    — з’явились прототипи гнучких дисплеїв («електронний папір») і клавіатур;
    — створено польовий транзистор на вуглецевій нанотрубці (Infineon, Німеччина).
    2005 р. — вийшла друга версія безкоштовного офісного пакету OpenOffice.org. Він став першим офісним пакетом, заснованим на форматі OpenDocument;
    — «Apple» (США) випускає ОС Mac OS X 10.4 Тигр (оголошення про перехід з архітектури PowerPC на архітектуру x86);
    — «АМD» (США) представляє двоядерні процесори АМD 64 Х2 з частотою 3,1 ГГц;
    — «М-Sуstems» (США) представила перший жорсткий диск на основі флеш-пам’яті об’ємом 176 Гбайт;
    — «Тоshiba» (Японія) представляє перші дисководи формату НD-DVD;
    — з’явилися ноутбуки на паливних елементах.
    2006 р. — створено суперкомп’ютер «Blue Gene/L» (IBM, Ліверморська національна лабораторія, Міністерство енергетики США та академічні кола із загальною продуктивністю – 478,2 Тфлопс);
    — створено процесор AMD Athlon 64 X2 4200 + 2,2 ГГц (AMD, США) із загальною продуктивністю – 13.2 Гфлопс;
    — створено процесор Intel Core 2 Duo 2,4 ГГц (Intel, США) із загальною продуктивністю – 19,2 Гфлопс;
    — розроблено терагерцовий транзистор;
    — «Рioneer» (Японія) випустила перший дисковід формату Blu-Rау;
    — «АМD» (США) демонструє чотирьохядерну настільну платформу 4x4;
    — корпорація «Intel» (США) оголосила про випуск сімейства серверних процесорів Xeon 5100. Нові двоядерні процесори Xeon LV 5128 і Xeon LV 5138 призначені для двопроцесорних конфігурацій. Чіпи синхронізовані на роботу при частоті 1,86 і 2,00 ГГц відповідно, оснащені 4 Мб кеш-пам’яті другого рівня;
    — корпорація «Intel» (США) випустила шість моделей нового двоядерного процесора Itanium Montecito. У старшій з них (9050) використовується 1700 млн. транзисторів і 24 Мбайт високошвидкісної кеш-пам’яті. Процесори Montecito працюють з тактовою частотою в діапазоні від 1,4 ГГц до 1,6 ГГц;
    — «Нitachi» (Японія) представила жорсткий диск об’ємом 1 TБайт;
    — вихід браузера Microsoft Internet Explorer 7.0 (Microsoft, США);
    — вихід версії 2.0 браузера Mozilla Firefox (Mozilla, США);
    — відкритий формат документів для офісних додатків OpenDocument стає стандартом ISO;
    — розроблено емісійний дисплей на вуглецевих нанотрубках.
    2007 р. — випуск ОС Windows Vista (Microsoft, США). У перший рік нова ОС установлена на мільярді комп’ютерів по усьому світі;
    — випуск ОС Mac OS X 10.5 «Леопард» (Apple, США);
    — випуск суперкомп’ютера Blue Gene/P продуктивністю 1 петафлопс (квадріліон операцій за секунду);
    — Intel (США) випускає в продаж перші чотирьохядерні процесори Соrе 2 Quad;
    — з’явилися комп’ютерні системи розпізнавання осіб, що перевершують можливості людини;
    — випуск нової версії протоколу Bluetooth 2.1.
    2008 р. — створено суперкомп’ютер «Jaguar» (Cray, США) із загальною продуктивністю – 1,059 Пфлопс;
    — створено суперкомп’ютер «IBM Roadrunner» (Лос-Аламоська національна лабораторія, Нью-Мексико, США) із загальною продуктивністю – 1,042 Пфлопс. Він став найпродуктивнішим у світі суперкомп’ютером в 2009 р.;
    — створено процесор Intel Core 2 Quad Q8300 2,5 ГГц (Intel, США) із загальною продуктивністю – 40 Гфлопс;
    — вихід ультрапортативного ноутбука «MacBook Air» і цифрового мережевого мультимедійного програвача «Apple TV» (Apple, США);
    — випуск ОС Windows Server 2008 (Microsoft, США);
    — вихід версії 3.0 браузера Mozilla Firefox (Mozilla, США);
    — «IBM» (США) анонсувала новий мейнфрейм «System z10». За своєю продуктивністю приблизно еквівалентний 1500х86-серверів, споживає на 85% менше енергії і займає на 85% менше площі;
    — вихід версії 3.0 пакету офісних додатків OpenOffice.org;
    — з’явилась специфікація USB 3.0 (Intel, Microsoft, Hewlett-Packard, Texas Instruments, NEC, NXP Semiconductors).
    2009 р. — створено суперкомп’ютер «Jaguar Cray XT5-HE» (Cray, США) із загальною продуктивністю – 1,759 Пфлопс. Став самою продуктивною у світі комп’ютерною системою;
    — створено процесор Intel Core i7-975 XE 3,33 ГГц (Intel, США) із загальною продуктивністю – 53,328 Гфлопс;
    — створено процесор Intel Core i5 760 з частотою – 2,80 ГГц та кількістю ядер – 4);
    — «Microsoft» (США) випускає ОС Windows 7;
    — випуск 3D-принтерів Solido SD300 Pro;
    — віртуалізація серверів і систем зберігання.
    2010 р. — створено суперкомп’ютер «Тяньхе-1А» (Національний університет оборонних технологій, Китайська Народна Республіка) із загальною продуктивністю – 2,507 Пфлопс;
    — створено процесор Apple A4 (частота – 1 ГГц, кількість ядер – 1 + графічне ядро);
    — створено процесори Intel Core i3 560 680 (частота – 3,33 ГГц, кількість ядер – 2) та Intel Core i5 680 (частота – 3,60 ГГц, кількість ядер – 2);
    — створено процесор AMD ATHLON II X4 645 (ADX645W) з частотою 3,1 ГГц (AMD, США) із загальною продуктивністю – 38,44 Гфлопс;
    — створено процесор CPU AMD Phenom II X6 1100T Black Edition (HDE00ZF) 3,3 ГГц / 3 +6 Мб/4000 МГц Socket AM3 (AMD, США) із загальною продуктивністю – 60,0953 Гфлопс.
    2011 р. — створено суперкомп’ютер «Ломоносов» (Т-Платформи, Росія) із загальною продуктивністю – 1,3 Пфлопс;
    — створено суперкомп’ютер «K computer» (Інститут фізико-хімічних досліджень, Кобе, Японія) із загальною продуктивністю – 10,51 Пфлопс;
    — створено процесор Intel Core i5-2500K 4,6 ГГц (Intel, США) із загальною продуктивністю – 66.32 Гфлопс;
    — з’явилась можливість 3D-друку: 3D-принтери створюють трьохмірні об’єкти;
    — «Verbatim» (США) представляє нову мініатюрну флеш-пам’ять для нетбуків, планшетів, букрідерів та інших портативних засобів – Verbatim Store’n’Go Netbook USB Drive (до 32 Гбайт на п’яти млм);
    — «Intel» (США) випустила високопродуктивні процесори на базі мікроархітектури Sandy Bridge із роз’ємом LGA Socket 1155;
    — «Intel» (США) випускає процесори для ПК Core i7-990X і Core i7-980X (найкращі в співвідношенні ціна-продуктивність). Обидві моделі належать до модельного ряду Intel Extreme серії Gulftown;
    — випуск миші Gigabyte Aivia M8600 (100 годин неперервної роботи без підзарядки) (Gigabyte, Тайвань);
    — вийшла ОС Chrome OS (від Google) – це операційна система, яка орієнтована на використання в мережі Internet;
    — «AMD» (США) представила процесор APU (Accelerated Processing Unit – прискорені процесори), які обладнані швидким інтегрованим графічним ядром і підтримують технологію Dual Graphics, яка припускає об’єднання потужностей вбудованого GPU і дискретної відеоплати;
    — вийшла Gigabyte GA-Z68X-UD7-B3 – материнська плата форм-фактору ATX на базі нового чіпсета Intel Z68 із широкою функціональністю і підтримкою технології Intel Smart Response Technology (Gigabyte, Тайвань);
    — вийшла операційна система Ubuntu Linux (версія Ubuntu 11.04);
    — створено процесор Apple A5 (частота – 1 ГГц, кількість ядер – 2);
    — вийшов високошвидкісний зовнішній накопичувач Stream S10 (Silicon Power, Тайвань);
    — вийшов браузер Firefox 4;
    — «Gigabyte» (Тайвань) представила нову лінійку материнських плат, яка орієнтована на геймерів, G1-Killer.